Радянсько-німецькі договори 1939 р.

Дата	Подія	Зміст і наслідки
23 серпня 1939 р	Договір про ненапад	Гітлер прагнув, перш ніж напасти на своїх противників на Заході, нейтралізувати Радянський Союз. Сталін хотів спрямувати агресію нацистів проти Франції та Англії і в такий спосіб виграти час для накопичення власних сил. Підписано Пакт Молотова-Ріббентропа та таємний протокол до нього.
28 вересня 1939 р.	Договір про дружбу і кордон	Відбулося розмежування лінії кордону між Радянським Союзом і Німеччиною. З боку СРСР були зроблені заяви про зміцнення дружніх відносин між Радянським Союзом і Німеччиною, висловлені вітання з приводу «великих успіхів» німецьких збройних сил. Підписано два таємних протоколи.

Причини прогерманського напрямку срср в урегулюванні міжнародних проблем

• СРСР опинився в центрі міжнародних відносин:

√ СРСР фактично продовжувала залишатися в положенні міжнародної ізоляції, у якому він виявився в результаті мюнхенського договору.

√ До приходу Гітлера до влади радянська політика була направлена на:

 союз з Німеччиною проти Версальської системи;

Ø боротьбу з соціал-демократами (по лінії Комінтерна) як головним ворогом

√ Після приходу Гітлера до влади радянська політика була направлена на:

Ø спочатку – на створення системи колективної безпеки в складі СРСР та колишніх держав Антанти проти Німеччини;

Ø союз комуністів зо всіма лівими силами проти фашизму (тактика «народного фронту»);

Ø одразу після Мюнхена, восени 1938 р., Сталін натякає Німеччині на бажання покращення торговельних взаємовідносин;

Ø у травні 1939 р. замість наркома міжнародних справ Литвинова (прихильника «колективної безпеки») був призначений Молотов;

Ø 10 березня 1939 р. на ХVІІІ з’їзді партії Сталін формулює мету радянської політики:

 проводити і надалі політику миру та зміцнення ділових стосунків з усіма країнами;

v не давати втягнути себе в конфлікти «провокаторам війни»:

Ц е було розцінено германським посольством як натяк на небажання Москви співробітничати з Англією та Францією.

√ Франція та Англія побоювалися СРСР та сподівалися «умиротворити» Гітлера, що проявилося в:

Ø історії «мюнхенської змови»;

Ø провалі переговорів між СРСР та Англією та Францією про воєнне співробітництво проти Німеччини;

• Перед радянським урядом постала проблема вибору позиції:

• Сталін намагався укласти союз з Англією і Францією, але наслідком цього, як він вважав, стануть напружені відносини з Німеччиною, які можуть привести до війни;

• Влітку 1939 р. Сталін, підтримуючи переговори про союз з Англією та Францією, паралельно починає переговори з Німеччиною. Союз з Німеччиною сприяв би:

• припиненню воєнних дій із Японією (у районі р.Халхін-Гол), на яку як союзник могла вплинути лише Німеччина;

• територіальним придбанням за рахунок Польщі, Прибалтики, Фінляндії, Румунії.

Натяки Сталіна в бік Німеччини посилювалися по мірі того, як псувалися відносини між Німеччиною та Польщею та зміцнювалися – між Британією, Польщею і Японією.

Т аким чином, політика Сталіна носила не стільки прогерманський, скільки антибританський та антипольський характер.

С таліна категорично не задовольняв старий статус-кво, а в можливість остаточної перемоги Німеччини та встановлення її гегемонії в Європі він, за власними словами, взагалі не вірив.