Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Делегація Франції після тривалої бесіди 31 січня 1919 р. із В.Винниченком дійшла висновку, що більшовизм як соціально-політичне явище спостерігається у світогляді навіть членів Директорії.

Які факти дали можливість членам французької делегації дійти такого висновку? Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

2. Із січня 1919 р. колишню назву УНР було змінено на нову - … . Тимчасовий робітничо-селянський уряд України перейменовано на … . У березні всеукраїнським з’їздом Рад було прийнято … .

Заповніть пропуски в тексті. Чим були викликані ці зміни?

3. Історик В.Лозовський так оцінює аграрну політику Директорії: «Вона постійно балансувала між економічною доцільністю та популізмом, між реаліями та ідеологічними догмами соціалістів».

   1. Чи згодні Ви з таким твердженням історика? Чому?

   2. Яка аграрна політика за тих умов, на Вашу думку, була б оптимальною? Аргументуйте свою відповідь.

4. «Директорія являла собою буржуазно-куркульську диктатуру. Головною соціальною базою Директорії були міська буржуазія, куркульство та дрібнобуржуазні міські елементи». (Українська радянська енциклопедія. – Т.3. – 1979. – С.355.).

Прокоментуйте текст. Чи згодні Ви з такою оцінкою Директорії? Чому?

5. Що б Ви порадили С.Петлюрі, аби не допустити розкладання армії УНР?

6. Можливо, Директорія була приречена на поразку? Аргументуйте свою відповідь.

7. Історик О.Копиленко зауважує: «Від Центральної Ради до Директорії посилювалася прірва між деклараціями й реальністю. Та й просто наївно говорити про демократію, коли вирувала жорстока громадянська війна, а мирне населення цілком залежало від примх численних отаманів, або ж – по той бік барикад – «надзвичайних комісарів», чекістів, уповноважених».

Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

Західноукраїнська Народна Республіка

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем національно-визвольного руху на західноукраїнських землях та розбудови Української Соборної держави.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, працювати з монографічною, довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти формуванню національної самосвідомості, пов’язаної з ідеєю соборності українського народу, історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні, сприяти вихованню у дусі гуманізму і загальнолюдських цінностей.

Проблема:

Наслідком піднесення національно-визвольного руху в Наддніпрянській та Західній Україні стало створення на початку 1919 р. Соборної Української держави. Але вона проіснувала недовго. Її загибель мала драматичні наслідки для долі українського народу у ХХ ст.

З’ясувати причини, визначити рушійні сили, головні питання національно-визвольного руху 1918 р. на західноукраїнських землях, результатом діяльності якого було створення держави на цих територіях – ЗУНР. Проаналізувати особливості соціально-економічної та політичної моделі української державності типу ЗУНР.

Визначити причини і суть польсько-українського конфлікту, що призвів до війни між Польщею та ЗУНР, проаналізувати хід її військової й політичної концепції.

Визначити місце і роль ідеї соборності у політичному житті українства під час революційних подій 1917-1920 рр. Висвітлити позитивні та негативні сторони практичного втілення ідеї соборності у 1919 р. Визначити внутрішні й зовнішні причини загибелі Соборної України та наслідки цього для долі українського народу.

Провідна ідея:

ЗУНР – класична демократична держава європейського типу. Її знищення – результат як агресії Польщі на українських землях, так і результат відсутності єдності українських політичних сил.

Методи:

Словесний, наочний, частково-пошуковий, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична бесіди, контрольна робота.

Основні поняття:

Західноукраїнська Народна Республіка, Національна рада, Крайовий комітет, національно-визвольний рух, національно-демократична революція, Злука, Трудовий конгрес, соборність, колоніальна війна, війна за незалежність, регулярна армія, отаманство, ліквідаційна комісія, «листопадовий зрив», Конституанта, «місія Бертельми», Українська Галицька армія, політична еміграція.

Основні дати:

18 жовтня 1918 р. – створення Національної ради у Львові.

1 листопада 1918 р. - перехід влади до Національної ради.

13 листопада 1918 р. – проголошення ЗУНР.

22 листопада 1918 р. - польські війська займають Львів.

22 січня 1919 р. – Акт Злуки УНР і ЗУНР.

План:

1. Передумови національно-визвольного руху в Східній Галичині. Створення ЗУНР.

2. Внутрішня і зовнішня політика ЗУНР.

3. Історичне значення та уроки проголошення Злуки УНР і ЗУНР.

4. Паризька мирна конференція (18 січня 1919 р.) та українське питання.

5. Причини поразки ЗУНР.

6. Історичне значення і уроки боротьби українського народу за незалежність

в 1917-1920 рр.

Західноукраїнська народна республіка

Причини активізації національно-визвольного руху в Західній Україні

• Лютнева буржуазно-демократична та соціалістична революції в Росії.

• Поразка австро-угорських військ в Першій світовій війні.

• Проголошення УНР.

• Посилення державної кризи в Австро-Угорщині - імператор ухвалив Маніфест про федеральне перевлаштування імперії, де «…кожне плем’я на області, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм».

Формування ЗУНР

• В жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, її очолив Є.Петрушевич. УНР стала керівним органом західноукраїнського національного руху.

• 19 жовтня 1918 р. Рада проголосила об’єднання українських земель Австро-Угорщини в єдину Українську державу - створення української держави на західних землях – ЗУНР.

• Противниками цих планів виступили польські державні кола, які спиралися на польське населення Східної Галіції.

• 28 жовтня в Кракові була створена Польська ліквідаційна комісія. Її представники мали 1 листопада 1918 р. прибути до Львова, щоб прийняти від австрійського намісника владу над цією територією.

• 1 листопада 1918 р. – захоплення західноукраїнськими формуваннями на чолі з Д.Вітовським найважливіших об’єктів та урядових установ у Львові та інших містах Східної Галичини – початок україно-польської війни.

• 11 листопада 1918 р. УНР сформувала виконавчий орган влади – Державний Секретаріат. Його головою став К.Левицький.

• 13 листопада 1918 р. УНР затверджено «Тимчасовий основний закон».