Політичний курс більшовиків в Україні в 1919 р.

• Зміцнення влади КП(б)У, ревкомів, комнезамів.

• Невизнання Української комуністичної партії (боротьбистів) – УКП(б) – легальної опозиції більшовикам.

• Відмова від співробітництва з іншими політичними партіями і рухами в Україні.

• Курс на встановлення однопартійної політичної системи.

• Терор проти небільшовицьких партій.

• Обмеження суверенітету України:

• Декларативні заяви про федеративні зв’язки України з Росією;

• Утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік з метою:

• централізованого управління господарством, фінансами;

• створення єдиного воєнного командування.

• 10 березня 1919 р. – затвердження першої Конституції УСРР за зразком Конституції РСФРР:

• Закріплення диктатури пролетаріату;

• Скасування приватної власності;

• Закріплення влади трудового народу в особі Рад.

• Надзвичайна централізація управління.

• Жорстоке придушення будь-якого опору радянській владі («червоний терор»):

• 1919 р. – створено Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК), яку з квітня 1919 року очолив М.Лаціс; створювались народні суди, революційні трибунали, робітничо-селянська міліція;

• 1920 р. – керівником ВУНК став В.Манцев, переведений в Україну з посади голови Московської надзвичайної комісії;

• Створено органи управління примусовими роботами;

• Організовано 18 концтаборів, через які пройшло 25-30 тис. осіб.

• Репресії проти:

• Капіталістів;

• Поміщиків;

• Священиків;

• Офіцерів;

• Інтелігенції за фактом:

• походження;

• виховання;

• освіти.

• Українська мова, культура і традиції українського народу відверто ігнорувались.

• Проти політичного курсу більшовиків майже одразу розпочалися масові виступи не лише буржуазії, але й того самого народу, заради якого більшовики нібито прагнули побудувати соціалістичне суспільство, де всі рівні, вільні, немає приватної власності, експлуатації.

Органи влади і управління усрр за Конституцією 1919 р.

РСФРР	УСРР
РКП(б)	КП(б)У
Всеросійський з’їзд Рад	Всеукраїнський з’їзд Рад
ВЦВК	ВУЦВК
РНК	РНК
Вища рада народного господарства (ВРНГ)	Українська рада народного господарства (УРНГ)
Російський комуністичний союз молоді (РКСМ)	Комуністичний союз робітничої молоді України (КСРМУ)

КП(б)У

Контроль та загальне керівництво

Законодавча влада Виконавча влада

РНК УСРР

ВУЦВК

Всеукраїнський

з’їзд Рад

Вибори

Економічний курс більшовиків в Україні в 1919 р.

«Воєнний комунізм» - це проведення більшовиками надзвичайних заходів у галузі економіки, насильницьке руйнування існуючої в Росії економічної системи, що базувалася на товарно-грошових відносинах.

Націоналізація – насильницьке (примусове) відчуження приватної власності (землі, її надр, банків, підприємств) окремих осіб у промисловості та в інших галузях господарства у власність держави

Тсоз – товариство спільної обробки землі; колективізувалися лише посіви

Артіль – форма колективного господарства для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Колективізувалися посіви і майно, у селян залишалася присадибна ділянка та необхідний для праці інвентар.

Комуна – форма сільськогосподарського кооперування, за якої усуспільнюються всі засоби виробництва. Сільські господарства повністю розчинялися в колективних.

Радгосп – державне сільськогосподарське підприємство, в якому всі засоби виробництва і вироблена продукція є державною власністю