Особливості громадянської війни в Україні (1919 – початок 1920 рр.)

• Визначилася значна кількість претендентів на владу в українських землях:

• Більшовики;

• Білогвардійці;

• Поляки;

• Директорія;

• Місцевий повстанський рух.

• Відсутність військово-політичної сили, яка домінувала б протягом тривалого часу на території України.

• Різновекторність політичних, економічних, національних орієнтацій воюючих сторін:

• Більшовики виступали:

• за збереження єдності території колишньої Російської імперії;

• проти приватної власності;

• Білогвардійці також виступали за збереження єдності території колишньої Російської імперії, але за збереження приватної власності;

• Директорія відстоювала незалежність Української держави.

• Помітний вплив на події зовнішніх факторів:

• Дипломатичний тиск;

• Моральна та матеріальна підтримка західними державами тієї чи іншої із воюючих сторін.

• Хронічна нестача зброї, боєприпасів, ресурсів для ведення війни у більшості залучених в протистоянні сил.

• Підписання численних недовготривалих тактичних компромісів між ворогуючими сторонами.

• Пасивність основної маси населення України, яке в своїй більшості стало жертвою експансії та об'єктом насильства.

Антибільшовицький опір в Україні (1919 р.)

• Українська соціал-демократія та есери (соціалісти-революціонери) організували повстанські загони під керівництвом Зеленого, Струка, Соколовського.

• В районі Олександрівська, Катеринослава, Кременчука, Черкас спалахнуло повстання на чолі з командиром 6-ї дивізії Григор’євим.

• Незадоволення політикою більшовиків проявляється в 3-й бригаді Задніпровської дивізії під командуванням Н.Махна, який уклав із більшовиками союз на час бойових дій. Він відмовляється від співробітництва, і з загоном в 300 бійців вирушає до Правобережної України.

• На початку 1919 р. добровольча армія Денікіна активізує наступ в Донбасі.

Характерні риси денікінського окупаційного режиму

Політична сфера	Невизнання УНР. Розподіл території України на області, очолювані російськими генералами з необмеженими повноваженнями: Харківську; Київську; Новоросійську. Встановлення терористичної диктатури – «Білий терор». Вживання жорстоких репресій проти політичних супротивників. Захист лозунгу «єдиної та неподільної» Росії, який став основним для білого руху.
Економічна сфера	Відновлення поміщицького землеволодіння та його недоторканості. Створення спеціальних каральних загонів для повернення землі та майна поміщикам. Повернення націоналізованих підприємств власникам. Стягнення з селян примусових контрибуцій (якщо земля вже була засіяна, селянин мав віддати значну частину врожаю поміщику і сплатити податок на армію). Введення своєрідної «денікінської продрозкладки» - разового податку у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини землі. Відродження свободи торгівлі. Скасування 8-годинного робочого дня. Збільшення норм виробітку. Обіцянка аграрної реформи.
Сфера культури та національних відносин	Національне гноблення: Державна мова – російська; Обмеження сфери вживання української мови; Припинення роботи Академії наук України; Закриття українських газет та журналів. Посилення шовінізму. Посилення національної ворожнечі (єврейські погроми).