Причини втрати авторитету цр

• Неукраїнці перебували в сум'ятті з приводу повного розриву із Росією.

• Німці та австрійці ввели свою могутню армію в 450 тис. чол., заздалегідь розподіливши сфери впливу:

• Австро-Угорщина окупувала губернії:

• Подільську;

• Херсонську;

• Катеринославську;

• Волинську.

• Німеччина – інші.

• Всі засуджували ЦР за те, що привела в країну німців, які не відчували себе гостями - розпочалися грабежі, репресії проти населення.

• Бідне селянство так і не отримало бажаної землі.

• Багаті селяни і землевласники були роздратовані націоналізацією крупних володінь.

Причини і наслідки конфлікту цр та німецько-австрійської адміністрації

• Внутрішні розбрати між соціалістичними партіями, дебати і кризи роздирали ЦР, хоча вона і продовжувала обіцяти народу здійснити реформи, передбачені III Універсалом.

• Німці бачили, що «молоді українські утопісти» просто не здатні управляти країною і втрачали всяке терпіння, спілкуючись із молодими, не здібними на практичні дії ідеалістами-романтиками, що переважали в ЦР.

• Німці переконалися, що у ЦР просто не має необхідного управлінського апарату для збирання тих мільйонів тонн продуктів, яких потребувала Німеччина та Австрія.

• ЦР наполягала на проведенні виборів в Установчі Збори, німецьке та австро-угорське командування перешкоджало цьому.

• Окупаційні власті, спираючись на поміщиків та буржуазію, не збиралися надати ЦР можливість провести земельну реформу, оскільки лише великі господарства, а не дрібні селянські, які важко контролювати і власники яких не мали достатніх засобів для відновлення свого господарства, могли в короткий строк налагодити виробництво для виконання умов поставок Німеччині та Австрії.

• Всупереч волі ЦР, розпочалася окупаційна політика німецько-австрійської адміністрації - іноземці почали:

• Повертати землю поміщикам;

• Подовжувати робочий день на підприємствах;

• Погіршувалися умови праці.

• Австро-Угорщина і Німеччина сприяли державному перевороту в Україні.

28 квітня ЦР ухвалила проект Конституції УНР, обрала Президентом УНР М.Грушевського.

29 квітня 1918 р. на Конгресі хліборобів в Києві до залу засідань увійшов німецький загін і розпустив зібрання. ЦР було повалено і гетьманом України проголошений генерал П.Скоропадський.

Замість УНР був проголошений гетьманат «Українська Держава».

• Державний переворот був погоджений із представниками німецької воєнної адміністрації. Фактично він здійснювався під її контролем, але при формальному нейтралітеті німецької сторони.

• П.Скоропадський спирався на консервативні політичні кола, крупних землевласників, воєнні та окупаційні австро-німецькі війська.

Причини падіння Центральної Ради

Внутрішні причини	Зовнішні причини
Наявність протиріч в УЦР. Безладдя, анархія. Нехтування необхідністю створення української регулярної боєздатної армії. Ілюзорна віра в демократичну федерацію народів Росії. Надія на замирення з більшовиками. Непослідовність, нерішучість у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем. Господарська розруха. Зволікання з проведенням аграрної реформи.	Байдужість країн Антанти до долі України. Фактична окупація німецько-австрійськими військами території України. Тиск з боку більшовиків.

Повноваження гетьмана П.Скоропадського

• Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.

• Гетьман стверджує закони, і без його санкції ніякий закон не може мати сили.

• Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів.

• Отаман Міністрів складає Кабінет і представляє його у повному складі на затвердження Гетьмана.

• Гетьман затверджує і скасовує Кабінет у повному його складі.

• Гетьман приймає і звільняє інших урядових осіб.

• Гетьман є вищий керівничий всіх зносин Української Держави з закордонними державами.

• Гетьман є Верховний Воєвода Української Армії і Флоту.

• Гетьман оголошує області на військовому, обсадному або виключному стані.

• Гетьманові належить:

• Помилування засуджених;

• Полегшення кари;

• Загальне прощення злочинних подій з скасуванням проти них переслідування і визволення їх від суду і кари;

• Дарування милості в особистих випадках, коли цим не порушуються нічиї захищені законом інтереси і громадянські права.

• Гетьманові належить складання казенних взимок.

• Накази й розпорядження Гетьмана закріпляються Отаман-Міністром або відповідним йому Міністром.