Тимчасовий основний закон

Внутрішня

політика

Зміст

Створення системи управління

• Центральні органи спиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого управління, яка користувалася авторитетом українського населення.

• Утворення дієвих органів законодавчої й виконавчої влади в центрі та на місцях.

• Закон про громадянство.

• Закон про національні меншини гарантував їм 30% місць у майбутньому парламенті.

Воєнне

питання

• В умовах конфлікту з польськими військами створено регулярні війська ЗУНР – Українську Галицьку Армію (УГА), до лав якої швидко й організовано було закликано десятки тисяч чоловік.

Виведення країни

з економічної кризи

• Встановлено державну монополію на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкур, худоби, свиней.

• Заборонено вивіз нафти.

• Відновлювалася робота залізниць.

• Введено в обіг власну валюту – гривню та карбованець.

• Встановлювалося співробітництво із кооперативними та фінансовими організаціями.

• Закон про впровадження 8-годинного робочого дня.

• Уряд не зміг взяти під контроль нафтовидобування (більшість розробок належала іноземцям);

Не вдалося зупинити інфляцію;

Не вдалося повною мірою реалізувати робоче законодавство.

Аграрна реформа

• Маєтки крупних землевласників (переважно поляків) експропріювалися (передавалися у власність держави).

• Відчуження землі від крупних власників та передача її земельним комітетам.

• Передбачалося наділяти землею незаможних та безземельних селян.

• Встановлюється термін наділення селян землею - в квітні 1919 р. До цієї роботи приступила спеціальна комісія.

• За самочинне захоплення земель передбачалося покарання: ув’язнення, штрафи, втрата права на володіння землею.

Культурно-просвітницька

діяльність

• Закон про основи освіти:

• Дозвіл на заснування приватних шкіл;

• Публічні школи проголошувалися державними.

• Надання права національним меншинам на школи з рідною мовою викладання.

• Відокремлення школи від церкви.

• Затверджено державність української мови, але національним меншинам гарантувалося право на користування своїми мовами.

Зовнішня

політика

Зміст

• Укріплення міжнародних позицій.

• Відкрито посольства та дипломатичні представництва в декількох державах.

Відносини

із США

• Уряд ЗУНР звернувся по допомогу та сприяння.

Держави Антанти

• Переговори щодо припинення воєнних дій з боку Польщі.

Відносини

із Францією

• Країни Антанти не визнали ЗУНР.

• Особливо вороже до ЗУНР відносилася Франція, яка була зацікавлена в зміцненні Польщі на противагу Німеччині.

Відносини із Польщею

• Лідери Польщі були переконані, що утворення ЗУНР було лише на користь Австрії та Німеччині.

• На Паризькій мирній конференції було внесено пропозицію про підписання перемир'я між Польщею і ЗУНР, але ЗУНР не прийняла умов Польщі (Львів і Дрогобицький район, на території якого були крупні нафтові родовища залишилися б за Польщею).

Відносини

з УНР

• В листопаді 1918 р. уряд ЗУНР звернувся до уряду УНР із пропозицією возз'єднати ЗУНР та УНР в єдину державу.

• Уряд УНР та уряд ЗУНР підписали попередній договір про об'єднання («Злуку») 1 грудня 1918 р. у м.Фастові.

• Трудовий конгрес ухвалив 22 січня 1919 р. Декларацію про об'єднання ЗУНР та УНР в єдину державу.

• В Києві відбулася урочиста церемонія, присвячена об'єднанню ЗУНР та УНР.

• Об'єднання ЗУНР та УНР відбулося в умовах війни із Польщею та громадянської війни в УНР.

• ЗУНР обіцяла надати УНР воєнну допомогу.

• В 1919-1920 рр. держави-переможниці в Першій світовій війні скликали в Парижі конференцію для підготовки та підписання мирних переговорів. Ця конференція вирішила й долю ЗУНР.