Внутрішньополітична криза в срср

• Л.Брежнєв помер у листопаді 1982 р.

• На чолі держави став Ю.Андропов, який тривалий час очолював КДБ СРСР.

• У лютому 1984 р. Ю.Андропов помер.

• На чолі держави став К.Черненко - партапаратчик із багаторічним стажем роботи в ЦК КПРС.

• У березні 1985 р. К.Черненко помер.

• Стало очевидним, що керівництво країни не відповідає за її долю й майбутнє:

  • Не може висунути зі своїх рядів гідного, енергійного лідера, здатного керувати країною на сучасному рівні.

  • Не в змозі вивести із кризи радянську систему.

  • Спроби Ю.Андропова вивести із кризи радянську систему були недостатніми, не відповідали глибині й масштабам кризи, тому не призвели до бажаних результатів - основна ставка була зроблена на зміцнення трудової дисципліни та боротьбу із корупцією.

М.Горбачов і пошук шляхів виходу із кризи

• М.Горбачов представляв частину партії й керівництва країни, яка була готова на радикальні реформи - проведення демократизації радянської системи та ринкових реформ.

• Реформаторським силам протистояли консервативні, які вважали, що радянську систему можна врятувати за допомогою часткових реформ. Вони вплинули на політику М.Горбачова, змушуючи прийняти цілий ряд рішень, що не відповідали курсу радикальних реформ.

• М.Горбачов був партійним працівником з великим стажем. Готової програми радикальних реформ у М.Горбачова не було, але він вважав, що пошук шляхів виходу можна здійснити одночасно із практичними заходами реформування країни.

• Заходи щодо подолання кризи були запропоновані новим Генеральним секретарем ЦК КПРС на квітневому (1985 р.) Пленумі ЦК КПРС. Згодом період реформ після квітневого Пленуму ЦК КПРС буде названий ПЕРЕБУДОВОЮ.

Перебудова – поліпшення управління господарським механізмом, оновлення, модернізація всіх сфер життя, «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого, надання йому гуманного, привабливого для народу вигляду, для цього необхідно:

• Прискорити науково-технічний прогрес.

• Поліпшити управління народним господарством.

• Зміцнити виконавську дисципліну.

• Головними елементами цього курсу були визначені: науково-технічний прогрес, технічне переоснащення машинобудування, активізація «людського фактору».

• Стратегічна тріада Перебудови: нове політичне мислення, радикальна економічна реформа, демократизація всієї політичної структури.

Постанови та рішення 1986-1987 рр.

• «Про індивідуальну трудову діяльність»:

• Дозволяло підприємницьку діяльність;

• Об'єднання в кооперативи, в основному в сфері послуг і громадського харчування.

• «Про докорінну перебудову в керуванні економікою»:

• Поширювало самостійність підприємств через самоврядування й самофінансування;

• Про ринкові відносини мови не було.

• Закон «Про державне підприємство»:

• Підприємства одержали можливість самостійно планувати виробничу діяльність у рамках погоджених показників з відповідним міністерством;

• Підприємства отримали право самостійно заключати контракти з іншими підприємствами, у ряді галузей - вступати в прямий контракт з іноземними фірмами.

• Про звільнення політичних ув'язнених:

• За умов звернення до Президії Верховної Ради СРСР про помилування;

• Багато хто з дисидентів відмовилися це зробити, бо не визнавали своєї провини.

• Про звільнення з постів корумпованих і консервативних партійно-державних працівників.

• Про введення виборів на керівні посади промислових підприємств.

• Про проведення виборів (березень 1987 р.) у місцеві Ради народних депутатів по багатомандатних виборчих округах (у бюлетені вносилися всі претенденти, а не один - як раніше).

• Про необхідність поглиблення реформ, переосмислення історичного минулого, переоцінці сутності побудованого в СРСР суспільства:

• На червневому 1987 р. Пленумі ЦК КПРС концепція «розвиненого соціалізму» була визнана неспроможною;

• Радянську систему почали визначати як «казармений соціалізм», «напівфеодальний», «деформований», а період розвитку СРСР з кінця 60-х до кінця 80-х рр. називають періодом «застою»;

• Ставилося завдання побудови гуманного, демократичного соціалізму.