Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Ознаки посилення революційних настроїв

  • Активізація робочого руху.

  • Перехід від економічної до політичної боротьби.

  • Посилення селянського руху.

  • Застосування регулярних військ для придушення селянського руху.

  • Зростання активності студентської та учнівської молоді, яка протестувала проти обмеження її прав, виступала за соціальну справедливість.

  • Посилення опозиційного руху ліберальної буржуазії, поміщиків, інтелігенції за проведення реформ.

Ознаки політичної та економічної кризи в Наддніпрянщині

  • Державні органи влади погано контролюють ситуацію в країні, не можуть змінити її на краще ані на фронті, ані в тилу.

  • Зростання недовіри народу до державних органів влади.

  • Великі людські жертви і матеріальні втрати.

  • Руйнація народного господарства:

  • Велика частина підприємств не працює;

  • Нестача продовольства;

  • Голод;

  • Повне зникнення товарів широкого споживання;

  • Занепад селянських господарств:

  • зменшення посівних площ;

  • зниження валового збору зерна на 200 млн. пудів;

  • Зріст інфляції (знецінення грошей, підвищення цін);

  • Стрімке зростання безробіття;

  • Паралізовано зовнішню торгівлю.

  • Нестача кваліфікованої робочої сили.

  • Зросла кількість повстань селян, робочих, солдат.

  • Російський цар Микола II вважав, що кризу можливо подолати, тому численні попередження про катастрофічний характер подій залишалися без належної уваги.

На західноукраїнських землях

  • Державні органи влади погано контролюють ситуацію в країні, не можуть змінити її на краще ані на фронті, ані в тилу.

  • Зростання недовіри народу до державних органів влади.

  • Великі людські жертви і матеріальні втрати.

  • Руйнація народного господарства:

  • Велика частина підприємств не працює;

  • Нестача продовольства;

  • Голод;

  • Повне зникнення товарів широкого споживання;

  • Занепад селянських господарств – зменшення посівних площ, зниження валового збору зерна на 200 млн. пудів (у порівнянні з 1913 р.);

  • Зріст інфляції (знецінення грошей, підвищення цін);

  • Стрімке зростання безробіття;

  • Паралізовано зовнішню торгівлю.

  • Нестача кваліфікованої робочої сили.

  • Зросла кількість повстань селян, робочих, солдат.

  • Уряд Німеччини проголосив утворення самостійного Польського королівства.

  • Проголошено автономію Галичини у складі Польщі без розподілу на східну і західну частини. Українці Східної Галичини віддавалися під контроль поляків.

Український національно-визвольний рух в роки Першої світової війни

В Галіції

  • Тут активізується діяльність політичних партій, основним гаслом яких була політична самостійність України. Західна Україна стала базою організаційної діяльності Наддніпрянської України.

  • Зростає кількість українських представників в центральному парламенті та крайових сеймах.

  • Партії Західної України активно підтримували уряд Австро-Угорщини та Німеччини у війні з Росією, сподіваючись, що у разі поразки Росії держави-переможниці допоможуть українцям створити самостійну державу.

Організація та її засновники

Ставлення до війни

Програма та діяльність

Союз визволення України (СВУ) –

4 серпня 1914 р. (безпартійна політична організація).

Лідери:

наддніпрянські діячі українського національного руху соціалістичного спрямування – А.Жук, Д.Донцов, В.Дорошенко та ін.

  • Робив ставку на поразку військ Антанти і, передусім, Росії.

  • Його представники вступили в контакт з урядами Німеччини й Австро-Угорщини та їх союзниками, щоб з їх допомогою добитися незалежності України.

  • Програма:

  • Самостійна Українська держава;

  • Конституційна монархія;

  • Демократичний устрій;

  • Надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей;

  • Незалежна українська церква.

  • Діяльність:

  • Пропаганда ідеї незалежності України;

  • Агітаційна робота в таборах з військовополоненими українцями за незалежну українську державу, культуру, мову;

  • Формування українських дивізій – Сірожупанників та Синьожупанників;

  • Контроль за умовами життя українців в таборах для військовополонених;

  • Матеріальна допомога військовополоненим;

  • Видавнича та культурно-просвітницька діяльність.

Головна Українська Рада (ГУР) –

1 серпня 1914 р.

(міжпартійний блок) –

західноукраїнські партії: Націонал-демократична, Радикальна, Соціал-демократична.

Лідери:

К.Левицький, М.Павлик, М.Ганкевич.

  • Підтримувала Австро-Угорщину у війні.

  • Після самоліквідації ГУР узято курс орієнтації на власні сили.

  • Програма:

  • Землі Галицько-Волинського князівства були і є українськими, тому не можуть бути частиною Польської держави.

  • Діяльність:

  • Формування українських воєнних підрозділів - УСС;

  • Розвивала в українській молоді почуття патріотизму, прагнення до дисципліни, знань.

  • Згідно домовленості Австро-Угорщини та Німеччини після створення Польської

держави до неї мали приєднатися західноукраїнські землі.

  • ГУР самоліквідувалась.

Культурно-просвітницькі організації («Просвіти», українські народні школи).

Активні учасники українського національного руху.

  • Діяльність:

  • Піднімали національну самосвідомість народних мас;

  • Видавалася українська література і преса;

  • Кращі твори української літератури друкувалися на сторінках журналу «Літературно-науковий вісник», редакторами якого були М.Грушевський та І.Франко;

  • Організація читалень;

  • Організація курсів для неписьменних;

  • Розвиток кооперативного руху.

УГКЦ

(Українська греко-католицька Церква)

Активна учасниця українського національного руху.

  • Програма:

  • Об’єднання українців;

  • Зростання національної самосвідомості;

  • Розвиток кооперативного руху.

Кооперативний рух

Активний учасник українського національного руху.

  • Програма:

  • Економічне відродження селянства.

  • Діяльність:

  • Виховання національної самосвідомості селянства;

  • Навчали селян сучасним методам господарювання;

  • Сприяли встановленню тісного зв'язку між селянством та інтелігенцією, чого не було в Наддніпрянській Україні.