Червоний терор Жорстка централізація Утворення продзагонів

Реквізиції, конфіскації Кругова порука

• Головний метод здійснення політики «воєнного комунізму» - «червоний» терор.

Наслідки політики «воєнного комунізму»

• Ігнорування економічних важелів регулювання та управління народним господарством.

• В 1921 р. в країні виникла глибока економічна криза:

• Знецінення «радзнаків» - нових радянських грошей в 13 тис. разів;

• Величезна інфляція: тільки протягом 1918-1919 рр. вартість карбованця знизилась в 188 разів;

• Через заборону грошових відносин зазнала краху фінансова система.

• Середня заробітна плата кваліфікованого робітника влітку 1919 р. складала 786 крб. на місяць;

• Ціни на основні товари:

• шматок мила коштував 200 крб.;

• фунт солі коштував 350 крб.;

• фунт хліба коштував 370 крб.;

• одна коробка сірників коштувала кілька мільйонів нових радянських грошей;

• На одну людину вироблялося 1 м. ситцю на рік;

• На одне селянське господарство припадало 100 г. металовиробів;

• Зменшилося сільськогосподарське виробництво і почалося його руйнування;

• Скорочення посівних площ;

• Селяни змушені повертатися до натурального господарства;

• Процвітання «чорного ринку» та спекуляції;

• Голод 1921-1922 рр. охопив територію Поволжя, Південної Росії, України:

• зазнало злиднів 30 млн. осіб;

• 3 млн. – померли;

• 2 млн. дітей стали сиротами;

• введено безкоштовне харчування для дітей, робітників промисловості і залізничного транспорту.

• Погіршення умов життя народу.

• Глибока політична криза:

• У грудні 1917 р. підписано перемир’я з Німеччиною;

• 3 березня 1918 р. російська делегація на чолі з Л.Троцьким підписала Брестський мирний договір. Мир з Центральними державами підписала й делегація України;

• Ліві есери звинуватили В.Леніна в капітуляції перед Німеччиною й зраді Росії і революції. Як результат – заборона партії лівих есерів й страта їх лідерів;

• Відтоді - на політичні арені залишилася лише одна політична партія – більшовицька.

• Масове невдоволення народних мас політикою більшовиків.

• Соціальна напруга.

• Запровадження політики «воєнного комунізму» спричинило великий опір у суспільстві, для придушення якого розпочато «червоний терор»:

• Антибільшовицькі селянські повстання майже 1/3 населення;

• Формування повстанських армій:

• В Тамбовській губернії під керівництвом О.Антонова;

• В Сибіру;

• На Поволжі;

• На Дону;

• В Україні на чолі з Н.Махно.

• У березні 1921 р. в Кронштадті під гаслом «Ради без більшовиків!» повстали близько 16 тис. революційних моряків з кораблів «Петропавловськ» і «Севастополь». Повстання було жорстоко придушене більшовиками.

• Відповіддю народу на насильницьку колективізацію та грабіжницьку продрозкладку став широкомасштабний повстанський рух, який розхитував пануючий режим зсередини, ґрунтовно послабляючи його.

Виведення: економічною основою реалізації більшовиками своїх планів була політика «воєнного комунізму», результатами якої стали: розрив економічних зв'язків між містом та селом, посилення централізму, втрата приватної ініціативи, зміцнення психології «експропріація експропріаторів», зріст соціальної напруженості.