Нерозривні зв’язки між природою та суспільством

Об’єкт середовища

Причини та прояви забруднення

Наслідки для людини

та навколишнього середовища

Забруднення атмосферного повітря

• Довготривале забруднення сірчаним газом, окислами вуглецю, окислами азоту та іншими небезпечними речовинами.

• Збільшується загальний рівень захворюваності, що обумовлене ураженням окремих органів та систем організму:

• Дихальної (пневмонія, бронхіальна астма, неспецифічні хвороби легень);

• Серцево-судинної (гіпертонія, інфаркт міокарда);

• Шлунково-кишкової.

  • Збільшення нозоформ, особливо хронічних (бронхіти, бронхіальна астма, силікоз, порушення обмінних процесів, авітаміноз, розлад роботи шлункового тракту, підвищення захворюваності населення на злоякісні пухлини, рак легенів, отруєння фтором навколо алюмінієвих заводів).

  • Зниження працездатності й соціальної активності населення.

Забруднення природних вод

• Скидання промисловими підприємствами, комунальними та сільськогосподарськими об’єктами у водойми неочищених або недостатньо очищених стоків.

• Залишки мінеральних та органічних добрив і отрутохімікатів (пестицидів), що вимиваються з ґрунту.

• Змінюється хімічний склад та органовластивості (прозорість, колір, смак) природних вод.

• Вносяться в розчиненому чи завислому стані нові інгредієнти, не властиві природним водам:

• Висока концентрація кадмію може призвести до розвитку у людини протоінуріі, нирковокам’яної хвороби, захворювання печінки, анемії, гіпертонічної хвороби, злоякісних пухлин, захворювань кишкового тракту;

• Вода, забруднена марганцем, може сприяти порушенню ліпідного обміну, розвиткові пневмонії, психічним розладам;

• При споживанні води, забрудненої миш’яком, у людини може розвиватись захворювання шлунково-кишкового тракту, органів дихання;

• Попадання в організм ртуті може викликати необоротні зміни в нервовій системі;

• Свинцева інтоксикація викликає енцефалопатіі, порушення запліднення;

• Шкоду для здоров’я можуть викликати такі забруднювачі, як фтор-, хлор- та фосфорорганічні забруднювачі, нітрити, нітрати, отрутохімікати.

Забруднення ґрунтів

• Поступання хімічних елементів у ґрунт відбувається через осідання твердих атмосферних домішок та в результаті свідомого внесення в нього речовин у процесі сільськогосподарського виробництва. Відомо дві групи таких речовин:

  • отрутохімікати (пестициди);

  • мінеральні добрива.

• Їх дія на людину може відбуватися двома шляхами:

• При безпосередньому контакті з ними (головним чином стосується працівників сільського господарства);

• Через продукти харчування, питну воду.

• Пестициди можуть викликати інтоксикацію, алергічні реакції, послаблення імунної системи, може відбуватися мутагенна дія, яка спричиняє зміни спадкових властивостей, зрушення в нервовій системі, патологічний стан печінки, порушення серцево-судинної системи.

• При неправильному використанні мінеральних добрив у навколишньому середовищі накопичується в підвищених кількостях азот, фосфор, калій, відбувається проникнення нітратів, сульфатів, хлоридів у ґрунтові води.

• Через надмірну концентрацію азотних сполук в організмі людини можуть утворюватись небезпечні канцерогени – нітрозаміни.

• Використання у великій кількості мінеральних добрив може знизити біологічну повноцінність їжі та кормів, небажані зміни співвідношення зольних елементів і відсотка органічних кормів.

Радіоактивне забруднення території

• Відбувається проникнення радіоактивних продуктів у водні об’єкти та осідання їх на ґрунт з наступною міграцією підземними водами.

• Радіоактивні ізотопи, які проникають в організм, активно включаються в обмін мікроелементів у тканинах різних органів і накопичуються ними, створюючи джерело довготривалого радіоактивного опромінення організму й оточуючих тканин.

• Внутрішнє опромінення радіонуклідами завжди небезпечніше, ніж зовнішнє, тому що:

• Відбувається більш тривалий вплив;

• Незначна відстань між джерелом забруднення й опроміненими тканинами;

• При комбінованому опроміненні зовнішнє опромінення визначатиме найближчі наслідки, а внутрішнє – поступове нарощування зміни в організмі пізнішого періоду.