Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Початок процесу колективізації села

  • Колективізація сільського господарства розпочалася в 1918 - 1919 рр.:

  • В колгоспи, радгоспи, комуни селяни вступали добровільно;

  • Примус не носив масового характеру;

  • Значна частина селян залишалася самостійними господарями;

  • Були застосовані гуманні принципи кооперації селян:

  • добровільність;

  • поступовість;

  • різноманітність форм кооперації;

  • врахування місцевих умов;

  • фінансова допомога міста селу.

  • В 1928 р. Й.Сталін став ініціатором проведення суцільної колективізації.

  • В 1929 р. Й.Сталін оголосив «роком великого переламу» - «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи міста й села».

  • В країні розпочалася суцільна колективізація.

Причини проведення та задачі колективізації

  • За уявленнями того часу дрібнотоварний селянський устрій в селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних і збагачення інших).

  • Ліквідувати заможне селянство, яке не підтримувало радянську владу.

  • Націоналізація землі позбавила державу необхідності сплачувати селянам компенсацію за землю при вступі до колгоспу.

  • Колгоспами було легше управляти, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств.

  • Колективізація повинна була створити умови для прискореного завершення індустріалізації, оскільки колгоспи та радгоспи мусили забезпечити країну дешевим хлібом.

  • Вихід з продовольчої кризи.

  • Необхідність забезпечення промисловості дешевою робочою силою.

  • Керівництво країни намагалося привести село до соціалізму.

  • Підкорити українське село для запобігання селянських повстань і розвитку національно-визвольного руху.

  • 1927-1928 рр. – черговий етап мілітаризації в країні - на початку 30-х рр. відбувається реалізація військово-промислової програми, яка потребувала великої кількості коштів.

Принципи кооперації села

Ленінські принципи кооперації

Сталінські принципи колективізації

  1. Добровільність.

  2. Поступовість.

  3. Різноманітність.

  4. Перехід від нижчих форм кооперації до вищих.

  5. Врахування місцевих умов.

  6. Фінансова і матеріальна допомога міста селу.

  1. Примусовість.

  2. Форсованість темпів.

  3. Застосування однієї форми кооперації: сільгоспартілі – колгоспу.

  4. Відкидання перехідних форм коопкрації.

  5. Ігнорування місцевих умов.

  6. Організація МТС.

  7. «Допомога» селу 25-тисячників: комуністів, комсомольців.

Основні етапи колективізації

Етап

Зміст етапу

Січень 1928 р.

  • Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) про:

  • Примусове вилучення у селянства зернових надлишків;

  • Необхідність форсованої колективізації.

1928 р.

  • Посилення впливу держави на село.

  • Створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні, основне завдання якої – виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів.

1929 р.

  • Листопадовий Пленум ЦК ВКП(б):

  • Слухання доповіді першого секретаря ЦК КП(б)У С.Косіора «Про сільське господарство України й про роботу на селі», у якій зазначалося, що Україна повинна:

  • в найкоротший термін впровадити колективізацію;

  • показати приклад іншим республікам;

  • Постановив, що колективізацію в Україні треба завершити восени 1931-1932 рр. – курс на суцільну колективізацію села.

  • 1 березня введено карточки на продовольство.

  • В червні повернено продрозкладку.

  • 3 липня РНК УСРР випустила Постанову «Про розширення прав місцевих Рад із сприяння та виконання загальнодержавних планів та завдань».

Січень-березень

1930 р.

  • У лютому виходить лист-директива С.Косіора:

  • Місцевим партійним організаціям колективізувати степ за період весняної посівної кампанії;

  • Всю Україну колективізувати до осені 1930 р.

  • Партійно-державний апарат України почав застосовувати насильницькі методи колективізації.

  • В колгоспи було зараховано 75% селянських господарств з інвентарем, худобою, кіньми та птицею.

  • Селяни почали продавати або забивати худобу, псувати інвентар - відбувається дезорганізація сільськогосподарського виробництва.

  • Збройні виступи та повстання селян.

Березень

1930 р.

  • Починається процес розселянювання – ухвалено Постанову ЦК ВКП(б) «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств в районах суцільної колективізації».

  • Під «розкуркулення» попадали:

  • Заможні селяни, які використовували найману працю (куркулі);

  • Ті, хто не погоджувався йти в колгосп. Вони оголошувалися «підкулачниками».

  • Посилення протистояння українського селянства радянській владі.

  • 13 березня Й.Сталін виступив в газеті «Правда» зі статтею «Запаморочення від успіхів»:

  • Лунала критика насильницьких методів колективізації (їх було названо «перегинами»);

  • Звинувачення місцевих партійних комітетів та радянських органів влади в «перегинах».

Квітень

1930 р.

  • Селянам дозволили виходити з колгоспів – маневр сталінського керівництва з метою заспокоєння селян.

  • Селянам повернули:

  • Присадибні ділянки;

  • Корів (1 шт.);

  • Дрібну живність;

  • Інвентар.

  • Відтік селян з колгоспів виявився таким масовим, що наприкінці року керівництво вирішило його припинити.

Осінь 1930 – зима

1931 р.

  • Директивний лист ЦК ВКП(б) «Про колективізацію»:

  • Закликав найрішучими методами й темпами завершити процес колективізації;

  • Новий виток колективізації;

  • Об’єднання селян у колгоспи в Україні мало завершитися наприкінці 1931 р.

  • Відродилися насильницькі методи колективізації.

  • 30 січня 1930 р. виходить постанова ЦК ВКП(б) «Про ліквідацію куркульства як класу».

  • 200 000 селянських господарств було знищено як куркульські, їхнє майно передано колгоспам.

1932 - 1933 рр.

  • Колективізація завершилася.

Джерела доходів заможних селян: праця всіх членів сім'ї, ощадливість, господарність.

Ця частина селян була найбільш прив'язана до землі і не бажала з нею розлучатися, тому заможне селянство не підтримувало радянську владу.