Голокост

Фашизм пропагував антисемітизм – вороже ставлення до єврейського населення, який вилився у взаємодії із тоталітаризмом в умовах найбільш індустріально і технічно розвинутої держави Європи, в прагнення і спробу поголовного фізичного знищення євреїв у всьому світі – Голокост:

• За спробу допомоги євреям, або їх укриття – розстріл.

• За вбивство євреїв німецькі солдати не несли ніякої відповідальності.

• Євреїв примушували носити на рукаві одягу, як відзнаку, жовтий знак – зірку Давида.

• В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт єврейського населення, діяло 180 таборів смерті, існувало 50 гетто.

• Найбільш трагічним прикладом реалізації політики Голокосту був Бабій Яр в Києві, де загинуло понад 100 тисяч чоловік – майже половина загиблих в місті під час окупації.

• Але в багатьох крупних містах України був свій Бабій Яр.

Колабораціонізм

Колабораціонізм – співробітництво місцевого населення з окупантами.

Для встановлення та укріплення фашистського режиму крім адміністрації окупаційних властей було створено додаткові адміністрації із колабораціоністів - осіб, які добровільно виявили бажання співробітничати із фашистами: в містах - бургомістри, в районах - голови, в селах - старости, допоміжна поліція.

• На співробітництво з окупантами з різних причин погодилося до 10% населення.

Причини виникнення колабораціонізму в Україні

• Нестача інформації в умовах майже безперервного відступу радянських військ в першому періоді війни.

• Обман нацистської пропаганди.

• Прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України.

• Бажання помститися радянській владі за всі кривди, що та їм завдала:

• Репресії;

• Розкуркулення.

• Ідеологічне неприйняття радянської влади, комуністичної ідеології.

• Антисемітизм.

• Страх за своє життя і життя близьких.

• Кар’єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя.

• Позиція радянського уряду щодо військовополонених, яких вважали зрадниками.

Діяльність колабораціоністів

• Виступали як зв’язуюча ланка між окупаційними властями та населенням.

• Працювали перекладачами.

• Доводили до відома населення накази німецького командування.

• Пильнували за виконанням наказів «нового порядку».

• Складали списки сімей:

• Комуністів;

• Комсомольців,

• Активістів,

• Командирів Червоної Армії,

• Євреїв,

• Партизан.

• Брали участь в організації примусової праці населення окупованих територій, складали списки кваліфікованих фахівців.

• Складали списки людей для вивозу в Німеччину.

• Сприяли економічному пограбуванню країни.

• Брали участь у каральних експедиціях.

• До прояву колабораціонізму можна віднести і діяльність УНА.

Збройна боротьба формувань уна та дивізії сс «Галичина»

Формування	Діяльність
Українська Національна Армія (УНА)	УНА створено на завершальному етапі війни. Вела бойові дії з 1944 р. (командуючий – генерал П.Шандрук). Склад УНА: 2-а Українська дивізія (1900 осіб.); Протитанкова бригада «Вільна Україна» (створена в 1945 р. у Берліні); Дивізія СС «Галичина» (формально).
Дивізія СС «Галичина»	Створена із українських добровольців в квітні 1943 р., чисельністю в 18 тис. осіб. В жовтні 1943 р. перейменована в 14-у Галицьку добровольчу дивізію СС, потім – 14-ту Військову гренадерську дивізію СС. Брала участь в боях: Під Бродами (липень 1944 р.); Проти партизан Словаччини; Проти радянських військ 3-го Українського фронту. В травні 1945 р. бійці дивізії здалися в полон американським і англійським військам, більшість із них до 1947 р. перебували в таборах військовополонених в Італії.

• Значна частина воїнів УНА здалася в травні 1945 р. у полон американському та англійському командуванню