Історичне значення Брест-Литовського мирного договору

Досягнення

Прорахунки

• Зважаючи на слабкість, пригноблене становище і недосвідченість української інтелігенції напередодні революції, умови створення і короткостроковий зріст впливу, проголошення ЦР можна вважати великим досягненням.

• Своєю діяльністю ЦР підвела межу під тривалими і поширеними сумнівами з приводу самого існування української нації.

• Перетворила українське питання на одну з ключових проблем революційного часу.

• З політичної точки зору ЦР в своїх відносинах із ТУ добилася набагато більшого, ніж просте самоствердження.

• Їй вдалося обійти українських більшовиків, яким для встановлення своєї влади довелося звертатися по допомогу до Росії.

• Прагнучи створення демократичного парламентського ладу, ЦР залишалася вірною цій ідеї, незважаючи на тиск постійно змінних обставин.

• Надання широкої автономії єврейській меншості, незважаючи на те, що її лідери були найжорстокішими критиками українського уряду.

• Серйозно підірвала раніше непорушний принцип «єдиної і неподільної Росії», примусивши ТУ і більшовиків відійти від цієї ідеї російського політичного мислення.

• Нездатність ЦР бути провідною силою революції.

• Відсутність двох головних опор державності: дієздатного апарату управління та боєздатної армії.

• Не підтримувала зв'язок із губерніями і селом, де зосереджувалася більшість її можливих прибічників.

• Відсутність взаєморозуміння в питаннях практичної політики:

• Не розв'язала проблему перерозподілу землі;

• Не забезпечила громадський порядок;

• Не влаштовувала ані заможні, ані бідні верстви населення;

• Не змогла поліпшити матеріальне становище людей;

• Не відновила роботу промисловості, яка перебувала в глибокій кризі через війну.

• Ідеологічна обмеженість і недосвідченість українських політиків (більшість були зовсім молодими і прагнули цілком відмежуватися від старого ладу):

• Прорахунки у воєнному питанні;

• Російське чиновництво, яке розглядалося як втілення старої, антинародної «буржуазної» держави, позбавлялося посад.

• Розбрат між Винниченком та Петлюрою:

• Винниченко був прибічником більш радикальної соціальної політики, яка, на його думку, могла позбавити більшовиків підтримки і вселити в маси віру в рішучі переміни;

• Петлюра вважав, що найактуальнішим являється створення основних інститутів національної державності.

• Нездатність ЦР задовольнити вимоги німців щодо поставок продовольства і сировини до Німеччини.