2. Срср був над централізованою унітарною державою.

Ані про яку самостійність для союзних республік не могло бути й мови

2. Змінився вигляд країни, її традиційний менталітет:

• Змінився:

• Загальний образ мислення;

• Загальний духовний настрій народу соціальної групи, а також окремої людини.

2. Змінився соціальний склад населення:

• Зросла в 2,6 раз чисельність робочого класу, передусім - за рахунок селянства.

• Сформувався новий соціальний прошарок – колгоспне селянство.

• Сформувалася нова інтелігенція із представників робочих та селян.

• Утворився новий соціальний прошарок – номенклатура (партійно-радянські чиновники):

• Лави номенклатури збільшилися в 3,6 рази;

• Лави номенклатури поповнилися:

• людьми, які не брали участь в соціалістичній революції і громадянській війні;

• які зробили кар'єру в 30-ті роки;

• кому були чуждими не лише ідеали соціалізму, але й доля Батьківщини;

• кар'єристами, здатними на аморальні вчинки заради збагачення, особистого благополуччя.

• У всіх соціальних групах з'явилася значна кількість людей, налаштованих патріотично, готових ціною життя захищати соціалізм і соціалістичну Батьківщину.

Основні причини встановлення культу особи й.Сталіна

• Перетворення ВКП(б) на провідну ланку командно-адміністративного управління.

• Зрощення партійного і державного апарату на засадах:

• Особистої відданості вождю;

• Слухняності;

• Готовності виконати будь-який наказ зверху.

• Різке зниження інтелектуального рівня керівництва партії і країни, брак у нього політичної культури.

• Відчуження людини від управління справами суспільства.

• Встановлення тоталітарного контролю над засобами масової інформації, що давало змогу:

• Впливати на свідомість мас;

• Підносити до рангу держаної політики:

• дезінформацію;

• наклепи;

• замовчування правди;

• чи неприховану брехню.

• Відсутність гласності - режим суворої таємності в обговоренні заходів:

• Всієї діяльності вищих органів ВКП(б);

• Держави;

• Репресивних служб.

• Відсутність в країні стійких демократичних традицій суспільного життя:

• Низький рівень політичної культури більшості соціальних груп населення;

• Не сформовано громадянське суспільство.

• Одержавлення (усуспільнення) всіх форм власності - економічні підвалини політичного панування радянської бюрократії.

• Перемога в економічній сфері командно-адміністративного управління:

• Централізація;

• Посилення бюрократії.

• Постійний жорсткий терор проти всіх груп населення як найрезультативнішого репресивного засобу підтримання режиму беззастережної влади.

• Метою репресій було відродження атмосфери громадянської війни. У кожному своєму починанні більшовицьке керівництво бажало відчувати присмак запеклої боротьби. Навіть стахановський рух був не лише стимулюванням підвищення продуктивності праці, а й спробою підняти робітників проти директорів і технічних спеціалістів, які опиралися нереальним темпам індустріалізації, що нав'язувалися.