Історичне значення III Універсалу

• Український народ вийшов на історичну арену як самостійний творець власної історії, здатний на створення власної незалежної держави.

• Був підірваний раніше недоторканний принцип єдиної та неподільної Росії, що сприяло розвиткові національно-визвольній, антиімперській боротьбі інших народів.

• Відстоювання українською владою ідеалів демократичних свобод заважало встановленню тоталітаризму в Росії.

• Велике значення для багатонаціональної Європи мало визначення справедливого вирішення проблем національних меншин УНР.

• Історичний досвід українського державного будівництва став основою для створення і зміцнення української державності в 1990-ті роки.

Виведення: Ухвалення III Універсалу було значною подією в національно-визвольній революції українського народу 1917-1920 рр. Проголошення УНР стало головним підсумком державного будівництва в Україні в 1917 р.

Але УЦР, задекларувавши УНР, не оголосила її цілковитої незалежності. Політичний момент для створення власної держави був упущений, хоча були всі умови для проголошення державної незалежності України.

Напрямки внутрішньої і зовнішньої політики цр

Внутрішня політика ЦР	Зовнішня політика ЦР
Не скасовано закони і розпорядження Тимчасового уряду. Не почалося негайне вирішення аграрного питання: За свавільне захоплення земель встановлювалася кримінальна відповідальність; Не підлягали поділу площі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва. Невдала діяльність уряду в сфері промисловості та фінансів.	Намагання вибороти офіційного визнання УНР Антантою. Були недооцінені можливості більшовиків: вважалося, що вони приречені на швидку поразку. Посилення тиску Раднаркому РСФРР на ЦР. Велися переговори з крайовими урядами Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з метою утворення федерації.

Війна Радянської Росії проти унр

III Універсал був обговорений на засіданні Раднаркому. Проголошення УНР не входило в плани більшовиків при створенні пролетарської держави: для них Україна була цінним джерелом матеріально-технічних та людських ресурсів.

4 грудня 1917 року УЦР отримала урядову радіотелеграму з Петрограда, підписану В.Леніним і Л.Троцьким. Цей документ називався «Маніфест українському народу» з ультимативними вимогами до УЦР.

Відповідно до цього ультиматуму УНР визнається, а ЦР – ні: УЦР мала визнати радянську владу та виконати ультимативні вимоги.

Зміст «Маніфесту»

1. Відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту шляхом переміщення та відклику українських частин односторонніми наказами

2. Не пропускати воєнні частини з фронту на Дон (до генерала Каледіна), закрити залізниці для каледінців

3. Допомагати військам більшовиків на Південному фронті в боротьбі з генералом О.Каледіним, допомогти в переправленні червоноармійців на Донбас і Дон.

4. Припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійців в Україні

• Оскільки інших залізничних колій на Дону не було, виконання вимог Раднаркому означало б конфлікт із козаками.

З другої половини грудня до Харкова почали прибувати червоноармійські частини.

ЦР не виразила бажання виконати ультиматум Раднаркому.

Раднарком відправив до Києва делегацію для переговорів із ЦР, але це не врегулювало конфлікт.