Підсумки індустріалізації

• Створено нову модель управління економікою – адміністративно-командну.

• Монополізм державної власності.

• Відбулися структурні зміни в промисловості: перевага була віддана не легкій, а важкій промисловості.

• Країна з аграрної перетворилася на індустріально-аграрну.

• Відсутність конкуренції та матеріальної зацікавленості призвели до уповільнення темпів розвитку економіки.

• Відбулася часткова модернізація виробництва.

• Було ліквідоване безробіття, але знизився життєвий рівень населення через інфляцію, карткову систему, нестачу товарів широкого споживання.

• Зміцнилася обороноздатність країни.

Негативні соціально-економічні наслідки індустріалізації в Україні

• Ліквідовано НЕП.

• Відновлення військово-комуністичних методів управління господарством.

• Посилення ролі партії в державі.

• Остаточна перемога соціалістичного укладу економіки.

• Сформовано директивно-планову економіку.

• Відбулася заміна ринкової економіки командно-адміністративною, тобто був зламаний механізм саморегуляції економіки.

• Посилення централізації управління промисловістю.

• Командно-адміністративна економіка визначила неефективність виробничої діяльності надалі на всіх рівнях.

• Стимулювання екстенсивного розвитку економіки, оскільки індустріалізація розпочалася не з легкої, а з важкої промисловості.

• Відставання легкої та харчової промисловості, оскільки цим галузям надавалося менше уваги, ніж важкій індустрії.

• Будівництво об'єктів індустріалізації йшло нерівномірно по території України, що спричиняло відставання частини регіонів в економічному розвитку.

• 40% капіталовкладень заморожено в незавершених об'єктах з причин нестачі:

• Устаткування;

• Сировини;

• Пального;

• Кваліфікованих кадрів.

• Ліквідовано приватний сектор на селі.

• Відбулася суцільна колективізація сільського господарства, оскільки індустріалізація в основному проводилася за рахунок селян.

• Внаслідок колективізації винищено продуктивні сили села.

• Голодомор 1932-1933 рр. як наслідок колективізації.

• Індустріалізація не досягла своєї основної мети - не поліпшила добробуту народу – різке зниження рівня життя населення через внутрішні позики, скорочення випуску товарів повсякденного вжитку.

• Завдяки розвиткові стахановського руху стало можливим постійне підвищення трудових норм в промисловості – посилення експлуатації трудящих з боку держави.

• За роки індустріалізації через важкі умови праці, від голоду, хвороб, репресій загинуло десятки тисяч людей.

• Масова урбанізація призвела до дефіциту житла і продовольства.

• Повернення карток на продовольство та промислові товари.

• Втрата населенням духовно-релігійних традицій.

• Фізичне знищення опозиційних сил.

• Створення можливостей для військово-політичної експансії СРСР, мілітаризація економіки.

• Рух до екологічної катастрофи.

Виведення: В 1937 р. за абсолютними обсягами промислового виробництва СРСР вийшов на друге місце в світі після США. Припинилося ввезення з-за кордону кольорових металів, рейкопрокатних станів, екскаваторів, турбін, паровозів та інших видів промислової продукції. Україна стала індустріально розвинутою республікою СРСР. Була забезпечена техніко-економічна незалежність СРСР від країн Заходу.

Але економічна потужність держави була спрямована не на задоволення потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження в свідомості людей ідеологічних догм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції».

Колективізація – репресивна політика сталінського режиму в 30-ті рр., яка полягала в насильницькому об'єднанні селян в колективні господарства і ліквідації одноосібних селянських господарств.

На XV з'їзді ВКП(б) в 1927 р. було узято курс на кооперацію сільського господарства.

Кооперація – добровільне об'єднання людей, які вносять матеріальні засоби виробництва для спільної господарської діяльності.