Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Особливості глобалізації суспільства

Глобалізація – прояв динамічних зрушень у техніко-економічній сфері суспільства.

  • Прискорює трансформаційні процеси в соціально-політичній сфері.

  • Терміни «нація» і «клас» в їх загальному значенні вже не відповідають повністю реаліям постіндустріального громадянського суспільства.

  • Неодмінною умовою успішності трансформаційних процесів у соціально-політичній сфері є зрілість державоформуючої нації та національної держави.

Види політичних поглядів громадян

  • Консерватори.

  • Ліберали.

  • Соціалісти.

  • Комуністи.

  • Націоналісти:

  • Якщо націоналісти обмежуються закликами турбуватися про власну націю - вони безпечні для навколишнього світу;

  • Якщо націоналісти бажають своїй нації «добра і щастя» за рахунок гноблення, фізичного знищення або насильницької зміни свідомості людей інших національностей – вони небезпечні навіть для власної країни.

  • Націонал-демократи.

  • Націонал-соціалісти.

Культура України в 30-ті роки.

«Розстріляне Відродження» Цілі та задачі «культурної революції» в Україні

  • Згортання українізації.

  • Правлячий режим прагне підкорити інтелігенцію інтересам партії та держави.

  • Формування нової інтелігенції із робочих та селян.

  • Наукові досягнення і відкриття були необхідні для побудови соціалістичного суспільства.

Методи проведення «культурної революції»

  • Розвиток освіти.

  • Згортання українізації.

  • Українська культура стає важелем для зміцнення влади більшовиків.

  • Наступ на права національних меншин. В 1938 р. за наказом із Москви:

  • Ліквідовані всі національні райони;

  • Взято курс на жорстку русифікацію.

  • З'являється термін «буржуазний націоналізм».

  • Літературний процес потрапив під контроль партійних урядовців.

  • Політика партійного керівництва СРСР і УРСР, спрямована на знищення української інтелігенції в 30-ті рр., отримала назву «розстріляного Відродження».

  • Переслідування і репресії проявлялися в:

    • Придушенні вільного прояву думки;

    • Посиленні відчуття страху у громадян;

    • Усуненні від активної діяльності найбільш інтелектуально розвинутих людей;

    • Впровадженні відкритих й закритих судових процесів;

    • Необґрунтованих звинуваченнях в належності до «контрреволюційних організацій»;

    • Довільних арештах, розправах над «ворогами народу».

Недоліки «культурної революції»

  • Не ліквідовано дефіцит вчителів з вищою освітою.

  • Не вистачало шкільних приміщень.

  • Рівень вищої освіти, загальнокультурний і моральний рівень інтелігенції знизився.

  • Літературний процес потрапив під контроль партійних урядовців.

  • В умовах репресій творчість письменників часто носила пристосовницький характер. Це негативно відображалося на таланті письменників, породжувало особисті драми.

Згортання політики українізації

Заходи

Мета

Рішення XII з'їзду КП(б)У 1938 р.

«Добити контрреволюційні націоналістичні елементи».

Постанова ЦК КП(б)У 1938 р. «Про реорганізацію національних шкіл в Україні».

Русифікація населення.

Постанова ЦК КП(б)У 1938 р. «Про реорганізацію національних районів і сільрад УРСР в звичайні райони і сільради».

Ліквідація національних адміністративно-територіальних органів.

Боротьба з «буржуазним націоналізмом».

Перетворити українську культуру та українську громадськість в культуру і громадськість радянську.

Боротьба із «хвильовизмом».

Боротьба із творчою інтелігенцією.

Боротьба із «волобуєвщиною».

Боротьба із науковою інтелігенцією.

Боротьба із «шумськизмом».

Боротьба із працівниками державного та національного апарату.

Боротьба із «скрипниківщиною».

Боротьба із старою меншовицькою гвардією.

Історичні умови розвитку української культури

Становлення тоталітарного режиму і культу особи Сталіна

Масові репресії

Утвердження марксистського світогляду

Особливості культури в 1930-ті роки

Ліквідація неписьменності

Жорстокий контроль з боку держави

Ідеологіза-ція культури

Русифікація

Репресії проти тих, хто не згоден з існуючим режимом

Головна мета – показати велич режиму і вождя

Наслідки

Насадження єдиного творчого методу – соціалістич-ного реалізму

Завершення «культурної революції»

Охоплення освітою дітей всіх вікових груп

«Розстріляне відроджен-

ня» - репресії серед діячів культури (понад 500 осіб)

Повний партій-ний контроль над освітою

Досягнення «культурної революції»

Область

Досягнення

Освіта

  • Подолано неписьменність, в 1939 р. лише 1,5% дорослого населення залишилося неписьменним.

  • Запроваджено загальну обов'язкову початкову освіту в сільській місцевості та семирічну – в містах.

  • Поширилася мережа середніх спеціальних установ.

  • В 1933 р. поновлено діяльність університетів:

  • Харківського;

  • Одеського;

  • Київського;

  • Дніпропетровського.

Наука

  • АН УРСР перетворюється на центр науково-дослідницької роботи:

  • Створена нелінійна механіка (М.Крилов, М.Боголюбов);

  • Отримана ядерна реакція;

  • Відбувається становлення теоретичної фізики;

  • Теорія зварювання металів (Є.Патон);

  • Кінетична теорія плазми (Л.Ландау);

  • Проводяться дослідження в області:

  • ракетної техніки;

  • теорії космічних польотів (Ю.Кондратюк);

  • штучного розщеплювання атома літію (вченими Харківського фізико-технічного інституту).

  • Створюються академічні інститути:

  • Електрозварювання;

  • Гірничої механіки;

  • Економіки;

  • Історії України;

  • Української літератури;

  • Українського фольклору.

Художня література

  • Створено Спілку радянських письменників України (1934 р.)

  • Видавалися твори:

  • М.Рильського;

  • В.Сосюри;

  • М.Бажана;

  • О.Малишка;

  • Ю.Смолича та ін.

  • Було збережено художнє українське слово, а значить, - і можливість його відродження в майбутньому.

Мистецтво

  • В 30-ті рр. в Україні діють 80 театрів.

  • Знято 180 фільмів. Фільми О.Довженка увійшли до скарбниці світового кіномистецтва.

  • З'являються талановиті молоді митці (А.Петрицький, М.Дерегус, С.Григор’єв та ін.), скульптори (Б.Іванов, М.Лисенко, Г.Пивоваров та ін.), графіки (В.Касиян).

  • Відкрито пам'ятника Т.Шевченку в Харкові (1935 р., скульптор - М.Манізер).

  • Широко відомими стали музичні колективи:

  • Капела «Думка», капела під керівництвом М.Михайлова;

  • Театральний хоровий ансамбль під керівництвом В.Верховинця.

  • В Києві, Харкові, Одесі відкрито державні консерваторії.

  • Розвивається музичне мистецтво (Б.Лятошинський, М.Вериковський, В.Косенко та ін.).