Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Історик Н.Полонська-Василенко так писала про ставлення керівників Центральної Ради до гетьманського уряду: «Цей момент – відмова соціалістичних партій узяти участь у розбудові гетьманської держави – глибоко трагічний: представники українського народу не знайшли в собі… патріотизму, національної свідомості й розуміння, щоб стати вище за партійні інтереси й об’єднатися і ім’я Української держави».

   1. Чому С.Петлюра, М.Грушевський та інші відмовилися ввійти до уряду П.Скоропадського?

   2. Чи згодні Ви з таким твердженням історика? Чому?

2. Протягом майже всього 1918 р. уряд В.Леніна підтримував дипломатична відносини з УНР, а потім з Українською Державою. Але через кілька місяців РНК Радянської Росії заявив, що більше не розглядає Україну як самостійну державу.

У зв’язку з чим і коли більшовики Росії зняли з себе зобов’язання не втручатися у внутрішні справи України?

3. «Сумнівним є, що цей уряд… може встановити тверду владу. На Заході нас чекають вирішальні й найважчі бої. Якщо неможливо буде розв’язати цю проблему в інший спосіб, тоді ми повинні будемо взяти силоміць те, що є абсолютно необхідним для нашого життя й ведення воєнних дій».

З’ясуйте, хто, про кого і коли міг так говорити.

4. У своїх спогадах (Лозанна, 1919 р.) П.Скоропадський наголошував: «…Пам’ятайте, якби не було мого виступу, німці кількома днями пізніше ввели б в Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно спиралося б на загальні підстави окупації, й нічого спільного з українством, зрозуміло, не було б. цим самим не було б Української держави, яка реально з’явилася на світовій арені принаймні в цьому короткому періоді Гетьманства… Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, на який світ зважає».

   1. Наскільки, по-Вашому, переконливими є докази П.Скоропадського щодо необхідності усунення Центральної Ради й утвердження Гетьманату?

   2. Чому тільки «національне гасло» могло врятувати Україну від більшовиків? Аргументуйте свою відповідь.

5. Закон про українське громадянство П.Скоропадського від 3 липня 1918 р. автоматично поширював громадянські права на всіх, хто в цей момент мешкав на території України. Обов’язковою умовою було прийняття присяги на вірність Українській Державі.

   1. Чи вважаєте Ви цей Закон виявом демократизму гетьманської держави? Чому?

   2. Порівняйте Закон від 3 липня 1918 р. з нинішнім Законом України про громадянство.

6. Про що свідчить той факт, що у військових статутах гетьманської армії було передбачено три присяги: для православних, неправославних християн та юдеїв?

7. Історик В.Солдатенко про П.Скоропадського: «Трагедією цієї найсвітлішої особистості української історії ХХ століття, що обернулася трагедією всієї нації, стало те, що його політичні опоненти… демагогічними, безвідповідальними гаслами і підривною роботою підняли маси на повалення режиму, - якості котрого викликають захват сучасників і можуть бути незгасним зразком державотворення».

   1. Хто був опонентами П.Скоропадського?

   2. Чи згодні Ви з такою оцінкою особистості П.Скоропадського? Чому?

8. Що з політичного курсу гетьманської держави П.Скоропадського, на Вашу думку, може бути використане для розвитку України за сучасних умов? Аргументуйте свою відповідь.

9. Охарактеризуйте основні кроки уряду П.Скоропадського в різних галузях діяльності, дайте їм оцінку.

10. Як, на Вашу думку, співвідноситься модель державності – Гетьманат з теорією «української трудової монархії» В.Липинського? Аргументуйте свою відповідь.

11. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Внутрішня політика гетьманської держави: історія та уроки». Чому Ви обрали б саме ці питання?

12. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Зовнішня політика гетьманської держави: історія та уроки». Чому Ви обрали б саме ці питання?

13. Складіть історичний портрет гетьмана П.Скоропадського.