Українізація державного й партійного апарату

Українців:

1923 р.

1927 р.

ЦК КП(б)У

-

35 %

Політбюро КП(б)У

-

66 %

КП(б)У

23 %

52 %

Службовці держапарату

35 %

54 %

ЛКСМУ

-

65 %

Заходи

Результати

Випуск українських газет

90 %

Випуск книг на українській мові

50 %

Школи з викладанням на українській мові

80 %

Технікуми з викладанням на українській мові

39 %

27 липня 1923 р., 1 серпня 1923 р.

Декрети ВЦВК, які проголошували рівність мов та необхідність надання допомоги в процесі розвитку української мови.

Національність

Чисельність

Результати

В межах

України

За межами

України

Українці

Кубань – 2 млн.

Курська губернія – 1,3 млн.

Вороніжська губернія - 1 млн.

Далекий Схід –

600 тис.

Туркестан –

600 тис.

• В 1924 р. створено Молдавську Автономну республіку (столиця м.Тираспіль).

• Створено комісію в ЦК КП(б)У з справ національних меншин.

• Створено 4 секції: єврейську, німецьку, польську, болгарську.

• 1924 – 1925 рр. функціонують національні райони:

• 7 німецьких;

• 4 болгарських;

• 1 польський;

• 1 єврейський.

• Працюють школи із викладанням на:

• Німецькому (556);

• Єврейському (342);

• Татарському (31).

• Створено:

• 954 сільради;

• 100 міськради.

• В 1929 р. в республіканському держапараті неукраїнського населення було 63,8 %:

• в обласному всіх працюючих – 73,1 %

• в окружному - 46,5 %

• всіх рівнів - 41,3 %

Росіяни

9,2 %

Євреї

5,4 %

Поляки

1,6 %

Німці

1,4 %

Дата

Заходи

Мета

Результати

1920 р.

Створено Всеукраїнську надзвичайну комісію по боротьбі з неписьменністю.

Все населення від 6 до 50 років повинно вміти писати й читати.

В 1925 р. письменними стали 540 тис. осіб.

В 1927 р. – 2 млн. осіб.

Травень 1921 р.

Постанова Раднаркому УСРР «Про боротьбу з неписьменністю».

1923 р.

Створено добровільне товариство «Геть неписьменність».

На фабриках, заводах, при воєнних частинах створено пункти Лікнепу.

Загальне гасло – «Кожний грамотний – навчи неписьменного!».

Заходи

Причини

Результати

В заклади освіти посилали представників з числа комуністів та комсомольців в школи.

Нестача спеціалістів. «Пролетаризація» освіти.

Недостатня підготовка.

Збирання коштів, організація суботників, тижнів, місячників допомоги.

Нестача матресурсів (підручників, зошитів, шкільного обладнання).

Збільшення державних субсидій на освіту з 1923 – 1925 рр. в 7 разів.

Будівництво педінститутів, технікумів, скорочення терміну навчання.

Забезпечення шкіл вчителями.

Забезпечення більшовицької партії та держави кадрами кваліфікованих працівників, пропагандистів.

До 1926 р. споруджено 46 педінститутів, 84 технікума.

Кількість студентів зросла від 14,3 % до 47,9 %.

Заснування в 1921 р. вищої партійної школи в Харкові, яку в 1922 р. перетворено в Комуністичний університет ім.Артема.

Формування на основі початкової школи ФЗУ,

відкриття робфаків при ВИШах.

Забезпечення політехнічної і професійної підготовки кадрів. «Пролетаризація» студентства.

Формування радянської інтелігенції.

В 1928 р. відкрито 212 шкіл ФЗУ (25 тис. учнів), 34 рабфаки (7,5 тис. студентів). 49,8% студентів – українці.

Безкоштовне навчання дітей у загальних семирічних школах та професійно-технічних закладах.