Нарада щодо безпеки та співробітництва

Дата

Суть та історичне значення

22

листопада

1972 р. –

8 липня

1973 р.

(Гельсінкі)

• З перервами проходили переговори за участю міністрів іноземних справ:

• 33 європейських держав (крім Албанії);

• США;

• Канади.

• Консультації завершилися ухваленням:

• Рекомендацій з питань організації роботи Наради;

• Порядку денного;

• Состава учасників;

• Дати і місця проведення.

• Рекомендовано обговорити наступні питання:

• Безпека в Європі;

• Співробітництво в галузях:

• економіки;

• науки і техніки;

• захисту навколишнього середовища;

• гуманітарних та інших галузях;

• Подальші кроки після Наради.

  • Вирішено провести Нараду з питань безпеки та співробітництва в Європі в 3 етапи:

І етап (Гельсінкі, 3-7 липня 1973 р.).

За участю міністрів іноземних справ 35 держав Європи і Америки представлено проекти Генеральної Декларації щодо основ європейської безпеки та принципах відносин між державами у Європі.

ІІ етап (18 вересня 1973 р. – 21 липня 1975 р. у Женеві, Швейцарія).

За участю міністрів іноземних справ 35 держав.

ІІІ етап (Гельсінкі, 30 липня – 1 серпня 1975 р.).

За участю 35 глав держав: Л.І.Брежнєва (СРСР); Д.Форда (США); У.К.Кекконена (Фінляндія); Ф.Жискар д’Естена (Франція) та ін.

• 1 вересня 1975 р. відбулася урочиста церемонія підписання Завершального Акту Гельсінкської Наради. Він не був договірним документом, але мав величезне морально-політичне значення, тому що:

• Затверджував непорушність кордонів в Європі після Другої світової війни;

• Запроваджував нові норми міжнародних відносин:

• Рівність та повага суверенітету всіх держав;

• Не застосовування сили та погрози силою;

• Непорушність кордонів;

• Територіальна цілісність держав;

• Мирне урегулювання протиріч;

• Невтручання у внутрішні справи інших держав;

• Повага прав людини та основних свобод;

• Рівноправність держав і прав народів самостійно вирішувати власну долю;

• Послідовне виконання зобов’язань щодо міжнародного права;

• Передбачав непереривність зустрічей та переговорів в межах Загальноєвропейського або Гельсінкського процесу;

• Сприяв появі СБСЄ (рос.) постійно працюючої Наради з питань безпеки та Співробітництва в Європі;

• Почався період розрядки міжнародної напруги (1975-1979 рр.).

• Учасники Гельсінкської Наради 1975 р.:

• Завершили перший етап «холодної війни»;

• Визнали принципи мирного співіснування за практичну основу міжнародних відносин.