Причини економічних проблем

Інфляція – процес знецінення грошей унаслідок надмірного їх випуску (емісія).

Гіперінфляція – надзвичайно стрімке зростання товарних цін та грошової маси в обігу, яке веде до швидкого знецінення грошової одиниці.

Інвестиція – довгострокове вкладання капіталу в різні галузі господарства з метою одержання прибутків.

Приватизація – перехід державної або муніципальної власності у приватну з метою залучення іноземних інвестицій та створення умов для розвитку ринкової економіки.

Ринкова економіка – система економічних відносин, тип господарювання, головним регулятором якого є ринок попиту та пропозиції, свобода господарської діяльності.

Фермерське господарство – індивідуальне сільськогосподарське підприємство, яке веде виробництво на приватній або орендованій землі та має поселення хуторського типу.

Лібералізація цін – скасування правил формування цін та їх узгодження з урядом, дозвіл на формування вільних цін в умовах ринку.

• Національну економіку довелося створювати в несприятливих умовах.

• Напередодні розпаду СРСР економіка держави в цілому і в союзних республіках перебувала в глибокій кризі.

• Ринкові реформи середини 80-х рр. не були доведені до кінця.

• Непідготовленим до нових економічних умов виявилося все суспільство, яке звикло до соціалістичних стереотипів.

• Уряд незалежної України, який продекларував створення потужної національної економіки на підставі соціально орієнтованих ринкових реформ (створення ринкової економіки; захист тих верств населення, у яких знизився рівень життя в процесі реформ, а також пенсіонерів, інвалідів, дітей, багатодітних родин, малозабезпечених громадян), тривалий час не міг не тільки вирішити це завдання, але й вивести країну з хаосу економічної кризи.

• Урядові бракує необхідного досвіду проведення ринкових реформ.

• У Верховній Раді немає єдності думок з приводу економічної політики України.

• Верховна Рада спізнюється із прийняттям необхідних законів, а заходи уряду недостатні для успішного виходу із кризи й створення розвинутої економіки.

• Реалізація нового соціально-економічного курсу виявила істотні недоліки запропонованої ліберально-монетаристської моделі реформування:

  • Ринок не в змозі регулювати ціни монополістів;

  • Глибокі структурні зміни неможливі тільки на основі ринкових стимулів, вони здійснюються за допомогою державних програм;

  • Ринок погано вирішує соціальні проблеми невиробничої сфери;

  • Недосконалий механізм соціальних компенсацій, пов'язаний із лібералізацією цін, не тільки не надав можливості розширити соціальну базу ринкових реформ, але й істотно підірвав її, поставив під загрозу масову підтримку нового реформаторського курсу.

    • Недостатня дієвість законодавства.

    • Не визначені ті галузі народного господарства, де необхідно значне збільшення випуску продукції, а також ті, де збільшення небажано:

      • Не можна збільшувати випуск вино-горілчаних і тютюнових виробів: Україна вже захлинається в горілці й задихається в тютюновому димі;

      • Не можна збільшувати випуск зброї;

      • Не можна будувати нові казино;

      • Не можна збільшувати відтік сировинних ресурсів.

        • На галузі народного господарства, які ще були спроможні працювати, лягає завдання не подвоєння, а потроєння й учетверення випуску продукції, але ці галузі не визначені, а, отже, - завдання не поставлено.

        • Скорочення виробництва сільського господарства (в країну ввозиться до 40% видів продовольства, очікується скорочення сільського населення) загрожує національній безпеці:

          • Урядові в обмін на продовольство доведеться віддавати природні ресурси;

          • Доведеться віддавати зброю, ракети;

          • Стандартне рішення - збільшення субсидій - не допоможе, тому що зменшення працездатного сільського населення призведе до того, що ніякі новітні технології, техніка не допоможуть - з ними не буде кому працювати.

            • Створення для дачників, що забезпечують на 80% виробництво овочів, складних умов: підвищення плати за проїзд, податку за земельні ділянки, подорожчання електроенергії.

• Люди, не дочекавшись закону про виділення землі, намагаються пристосовуватися до чинних законів і купують землю - купують свою Батьківщину. Обов’язок суспільства, держави - повернути їм ці гроші. Не можна з народженої на своїй землі людини брати винагороду за те, що вона облаштовує землю, на якій народилася.

• Непослідовність здійснення економічних реформ:

• Не сформована сучасна система управління економікою;

• Неефективним та логічно не завершеним виявився процес приватизації;

• Слабким місцем економіки стало мале підприємство;

• Тінізація економіки на фоні корупції та організованої злочинності.