Характерні риси індустріальних суспільств

• Розвинута економіка, яка заснована на передовій техніці та технологіях.

• Прискорення технічного прогресу.

• Впровадження технічних досягнень у всі сфери життя.

• Посилення ролі фахівців, професіоналів в соціально-економічному житті суспільства.

• Зміна ставлення людей до праці; підвищення відповідальності та дисципліни. Це зумовлюється вживанням складної техніки та технології.

• Якісне підвищення культурного, освітнього рівня населення.

• В СРСР індустріалізація здійснювалася тоталітарним режимом форсованими насильницькими методами за рахунок різкого зниження рівня життя більшості населення та експлуатації селянства.

Причини та цілі проведення індустріалізації

• Створення економічної бази для побудови соціалізму.

• Необхідність технічного переозброєння економіки.

• Ліквідація техніко-економічної відсталості СРСР від розвинених капіталістичних держав.

• Створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни в умовах ворожого оточення і можливої економічної ізоляції.

• Необхідність розвитку нових галузей промисловості.

• Створення військово-промислового комплексу.

• Зміцнення обороноздатності країни.

• Необхідність технічної підготовки до кооперації села (випуск тракторів, машин).

• Необхідність зміни соціально-класової структури у бік збільшення чисельності робочого класу.

Особливості радянської індустріалізації

• Держава могла розраховувати лише на власні, внутрішні джерела фінансування в умовах економічної та політичної блокади з боку капіталістичних держав.

• Суттєва нестача кваліфікованих кадрів.

• Виробництво засобів виробництва (групи А) переважало над виробництвом засобів споживання (групи Б).

• Мілітаризація економіки.

• Надвисокі темпи індустріалізації, «штурмівщина».

Методи проведення індустріалізації

• Планування темпів індустріалізації по п'ятирічках (п'ятирічним планам):

• Цифри були завищеними, а плани нереальними;

• Перша п'ятирічка розпочалася в 1928 р.

• Зосередження управління економікою в найвищих органах влади – ЦК ВКП(б) та ВСНГ.

• Обов'язковість виконання рішень ЦК ВКП(б) та ВСНГ.

• Ліквідація ЦСУ – Центрального статистичного управління:

• Заборона публікувати статистичні дані про невиконання плану першої п'ятирічки;

• Цифри запропонували узагальнені;

• Цифри були сформульовані Сталіним щодо випуску валової продукції, на підставі яких робилося виведення, що п'ятирічку було виконано за 4 роки і 3 місяці.

• Репресії проти противників індустріалізації.

Джерела фінансування індустріалізації

• Головні джерела накопичення грошових ресурсів для індустріалізації:

• «Перекачування» коштів із села;

• Експлуатація трудового ентузіазму людей.

• «Ножиці цін» - збільшення цін на промислову продукцію і низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію.

• Інвестування важкої промисловості за рахунок легкої та харчової.

• Збільшення кількості державних податків.

• Збільшення податків з селянських господарств.

• Випуск паперових грошей на суму 4 млрд. карбованців, не забезпечених золотом.

• Примусові державні позики - випуск облігацій на індустріалізацію (розповсюджувалися примусово).

• Збільшення продажу за кордон:

• нафти;

• лісу;

• хліба;

• хутра;

• газу;

• культурних і релігійних цінностей.

• Збільшення випуску і продажу спиртних напоїв.

• Режим економії:

• Скорочення адміністративно-управлінських витрат;

• Економія на всіх соціальних сферах:

• охороні здоров'я;

• освіті;

• житловому будівництві.

• Посилення експлуатації селянства і робочого класу - збільшення виробничих норм при збереженні існуючої зарплати.

• Використання та посилення експлуатації політв'язнів – ув'язнених ГУЛАГу.

• Використання народного ентузіазму, незвичайної по масштабах духовної енергії народу:

• Соціалістичне змагання;

• Масова ударна праця;

• Стахановський рух.

• Розвиток патріотичного ставлення до індустріалізації:

• Перевиконання норм;

• Наднормова робота;

• Суботники.