Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Наступ на шістдесятників

  • 8 березня 1963 р. - зустріч М.Хрущова з творчою інтелігенцією, на якій він піддав брутальній критиці митців.

  • Розпочалася чергова ідеологічна кампанія проти шістдесятників.

  • Критика доповнювалася адміністративними заходами:

  • Заборона друкувати твори;

  • Заборона влаштовувати творчі вечори;

  • Заборона клубів.

  • Частина інтелігенції відійшла від активної громадської діяльності, зосередилась на професійній діяльності, не йдучи на конфронтацію з владою і висловлюючи свої ідеї в завуальованій формі.

  • Частина інтелігенції залишилась на своїх позиціях, стала в опозицію до влади, тобто – дисидентами (незгодними, інакомислячими).

Антицерковна кампанія

Етапи

Характеристика етапу

I етап

(1954-1958 рр.) –

лібералізація, послаблення тиску на церкву

  • Постанова ЦК КПРС «Про помилки у проведенні науково-атеістичної пропаганди серед населення»:

  • Наголошувалися недопустимими:

  • будь-які образи віруючих і церковнослужителів;

  • адміністративні втручання в діяльність церкви.

  • За 1955-1957 рр.:

  • Збільшилася кількість православних церков і молитовень;

  • Відчутно зросла чисельність православного духовенства;

  • З 1955 р. почалося повернення із заслання священників Греко-католицької церкви:

  • звільнено митрополита Й.Сліпого;

  • 286 із 344 репресованих.

  • Зросла кількість обслуги храмів;

  • Збільшився набір до релігійних навчальних закладів;

  • Зросли пожертви громадян на храми;

  • Активно проводилися ремонтні роботи;

  • В деяких закритих греко-католицьких (уніатських) храмах самовільно розпочалися богослужіння.

  • 1957 р. - початок нового наступу на церкву.:

  • Повторні арешти декількох єпископів УГКЦ;

  • Псилилися адміністративні переслідування Й.Сліпого;

  • Будь-які спроби відродити УГКЦ були придушені.

II етап

(1958-1962 рр.) –

  • Партія обрала курс на побудову комунізму та форсоване подолання релігійності:

  • Місцевим органам влади дано розпорядження про встановлення жорсткого контролю за:

  • священиками;

  • фінансовою і господарською діяльністю церков;

  • Рада в справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР фактично контролювала всі найважливіші питання церковного життя і навіть, кадрові;

  • Ухвалено низку актів, які зменшили можливість відкриття храмів, проте істотно полегшили їх закриття. Це питання передано облвиконкомам;

  • З 1959 р. розпочалася кампанія закриття церков і монастирів. За

масштабна кампанія

наступу на церкву

1959-1963 рр.:

  • закрито більше 3000 церков і молитовень (на 1958 р. в УРСР їх було 8537);

  • припинили існування в Україні майже всі монастирі:

  • у них конфіскували землі,

  • збільшили податки,

  • заборонили ставати монахами особам до 30 років.

  • На початку 1960-х рр. посилилося переслідування протестантських церков і сект. Над представниками цих церков відбулася низка судових процесів з порушенням процесуального кодексу.

  • Але це нічого не дало: кількість громад зменшилася, а кількість віруючих зросла.

Виведення: духовне життя в період «хрущовської відлиги» характеризується взаємодією різних тенденцій, непослідовністю, половинчатістю й суперечністю реформ: демократичні прориви в окремих сферах культури фактично блокувалися збереженням позицій сталінізму в інших. З одного боку, це - невдалі спроби реформування освіти, русифікація, адміністративно нав'язаний атеїзм, а з іншого - ослаблення натиску системи на культуру, розширення меж для творчої та наукової самореалізації, поява перших паростків громадянського пробудження і національного відродження, на літературному і суспільному терені з'являється творча молодь.

Національно-визвольний рух в Україні

в повоєнні роки (1945 – 1965 рр.)

Форми національно-визвольного руху

  • Збройна боротьба ОУН-УПА на Західній Україні за створення незалежної Української держави.

  • Дисидентський рух (незгодних) – дії громадян, не згодних з панівною ідеологією державної влади.

Причини виникнення дисидентстського руху в Україні

  • Тоталітарний характер радянської системи.

  • Період хрущовської «відлиги». Проведення політики десталінізації.

  • Згортання демократичних процесів, започаткованих в роки «хрущовської відлиги».

  • Посилення тиску союзних органів на Україну.

  • Зневіра значної частини населення в комуністичних ідеалах.

  • Русифікація.

  • Діяльність ОУН і УПА.

  • Антикомуністичні виступи в країнах Східної Європи.