Внутрішня і зовнішня політика гетьманату

В промисловості

• Власники підприємств отримали право:

• Збільшувати робочий день до 12 годин;

• Знижувати та нерегулярно видавати зарплату;

• Не виконувати умови трудових договорів;

• Проводити локаути (звільнення працівників без попередження й новий набір працівників при меншій зарплаті).

• Функції профспілок обмежувалися.

• Страйки заборонялися.

Фінансова реформа

• Введено українську національну валюту – гривню.

• Формується своя банківська система.

• Формування держбюджету.

• З'являються біржі.

• Розміщення українських капіталів в німецьких банках.

Торгівля та підприємництво

• Вдалося на деякий час відновити свободу торгівлі і підприємницької ініціативи.

• Збут товарів за кордон (в основному до Австро-Угорщини та Німеччини) збагатив промисловців та торговців.

• З'являються акціонерні кампанії, нові промислові підприємства.

• Київ охопила спекулятивна лихоманка.

Шляхи сполучення

• Відновлені залізничні колії та мости.

• Проведено ремонт локомотивів.

• Поновлено залізничний рух.

Воєнна реформа

• Створення національної армії в 300 тис. чол. (на 150 тис. менше, ніж окупаційні війська).

• Реформування військових частин:

• Запорізької дивізії;

• Сердючської дивізії;

• Полк січових стрільців.

• Відновлено як окремий стан козацтво (його скасувала Катерина II).

• Реорганізовано й укріплено державний флот.

• Створити багатотисячну армію, як і флот, не вдалося.

Зовнішня політика

• Союз з Німеччиною.

• Встановлення дипломатичних відносин з іншими державами:

• В період Гетьманату Україну визнали 30 країн;

• 10 держав мали свої представництва в Києві;

• Україна мала своїх представників в 23-х країнах.

• Підписання мирного договору із радянською Росією 12 червня 1918 р.

• Дипломатична боротьба із Австро-Угорщиною, яка намагалася анексувати (захопити) східно галицькі землі й Холмщину.

• Підтримка контактів із білоказацьким Доном.

• В умовах державно-політичної кризи 14 листопада 1918 р. гетьман оголосив федерацію із небільшовицькою Росією, що остаточно скомпрометувало його уряд.

• Підляшшя та Холмщина продовжували входити до складу Польщі.

Культурна політика та духовна сфера

• Спроба «українізації» державного апарату та системи освіти:

• Разом з російськими гімназіями започатковувалися українські гімназії, яких восени 1918 р. налічувалося 150;

• Вийшло декілька мільйонів примірників українських підручників;

• Ухвалено закон про обов'язкове вивчення української мови, та літературі, історії та географії України.

• Відкрилися нові українські університети в Києві та Кам’янець-Подільську.

• В російськомовних університетах – Київському, Харківському, Одеському – почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.

• 24 листопада 1918 р. було відкрито Українську Академію Наук:

• Президентом УАН був обраний В.Вернадський;

• Першими академіками стали відомі вчені: Д.Багалій, А.Кримський, В.Вернадський, В.Косинський та ін.

• Організовано:

• Національну бібліотеку;

• Національний Архів;

• Національну галерею мистецтв;

• Національний історичний музей;

• Український національний театр під керівництвом П.Саксаганського;

• «Молодий театр» Л.Курбаса;

• Українську державну капелу;

• Державний симфонічний оркестр.

• Церковна політика:

• Створення влітку 1918 р. Української автокефальної православної церкви;

• Православна віра проголошувалася державною, УПЦ очолив митрополит В.Липківський;

• Не належні до православної віри Громадяни Української Держави, а також мешканці на території України користуються свободним відправленням їх віри і богослужіння за відповідним обряду.