Хвилі масових репресій

Перша хвиля (1929-1931 рр.)

Рік

Каральні заходи

1928

• «Шахтинська справа»:

• 12 березня «Известия» опублікували заяву прокурора про розкриття антирадянської шкідницької підпільної організації серед спеціалістів вугільної промисловості Донбасу, які збиралися дезорганізувати промисловість і підірвати обороноздатність країни;

• У квітні відбувся об’єднаний Пленум ЦК і ЦКК ВКП(б), який підсилив політичне значення «Шахтинської справи» нібито виявленими зв’язками «шахтинців» з іноземними розвідками і промисловими колами, які мали на меті підірвати обороноздатність країни Рад і підготувати інтервенцію проти СРСР;

• В липні процес було завершено. З 55 звинувачуваних:

• 11 осіб засудили до вищої міри «соціального захисту» - розстрілу;

• 3-х – до 10-річного ув’язнення;

• 2-х – від 4 до 8 років;

• 10 – від 1-3-х років;

• решта - були засуджені умовно або виправдані.

• Причиною появи «Шахтинської справи» було прагнення:

• Пояснити і виправдати причини численних господарських неузгоджень у промисловості, спочатку у вугільній, а потім і в інших галузях;

• Звалити провину за невдачі на спеціалістів старого режиму.

• За короткий період тільки в Шахтинському районі Донбасу через допити й очні ставки з «обробкою» пройшли майже 1000 осіб. «Обробок» зазнали спеціалісти:

• Донбасу;

• Харкова («Справа шкідників будівництва Донбасу»);

• Москви («Справа про економічне шпигунство»);

• Тіфлісу («Справа про економічну контрреволюцію»).

• В державі почалися масові пошуки «шкідників».

1930

• Галасливий політичний процес у приміщенні Харківського оперного театру над учасниками так званої СВУ – Спілки визволення України:

• На лаві підсудних 45осіб:

• академіки;

• професори;

• лікарі,

• священики;

• письменники;

• студенти;

• вчителі.

• 4 з них отримали по 10 років таборів, інші – від 2 до 8 років, або заслані за межі республіки.

• Справою СВУ було завдано удару по верхівці опозиційно настроєної національної інтелігенції, відкрито новий етап у боротьбі з «націоналізмом» в Україні.

• Організовується і обплутує всю країну система таборів ДПУ на чолі з спеціально виокремленим Головним управлінням таборів (ГУЛАГ) .

• За 10 років (з 1930-1940) кількість в’язнів у Сибіру, на Соловках, у Магадані зросла з 100 тис. до 1,5 млн. осіб.

1931

• У лютому заарештовані колишні діячі УНР:

• Голубович,

• П.Христюк,

• М.Шрага та ін.

• Ізольовано М.Грушевського, потім його депортували до Москви.

• Справа так званого «Українського національного центру» (по справі проходило 50 осіб).

Друга хвиля (1932-1935 рр.)

1932-1933

• Прямий терор проти українського селянства - голодомор.

• 12 травня і 7 липня 1933 р. самогубством обірвали своє життя письменник М.Хвильовий і звільнений з посади наркома освіти М.Скрипник.

1934

• Масові репресії розпочалися після вбивства 1 грудня в Смольному в Ленінграді С.Кірова - головного супротивника Й.Сталіна на посаду Генерального секретаря.

• У січні-лютому 1934 р. на XVII з’їзді ВКП(б) група делегатів вчинила спробу усунути Сталіна з посади Генерального секретаря:

• Під час виборів членів ЦК проти нього було подано майже 300 голосів;

• Як наслідок – з 1966 делегатів з’їзду було репресовано 1100.

1935

• У січні відбувся процес над так званим «Московським центром» на чолі з Г.Зинов’євим і Л.Каменєвим. В Україні жертвою його став Ю.Коцюбинський, який працював заступником голови РНК УРСР.

Третя хвиля (1936-1938 рр.) – період «Великого терору»

1937

• У лютому-березні під час Пленуму заарештували М.Бухаріна і О.Рикова.

• Й.Сталін заявив, що країна опинилася у надзвичайно небезпечному становищі через підступну діяльність шпигунів, саботажників і диверсантів.

• У червні пройшов процес над 8 генералами на чолі з маршалом М.Тухачевським.

• У Київському і Харківському військових округах за 1,5 роки було репресовано понад 45 командирів стрілецьких з’єднань, у тому числі 17 комдивів та 18 комбригів.

• У другій половині 1937 р. до Києва були направлені М.Хрущов і М.Єжов (останній став новим наркомом НКВС – для «чистки» КП(б))У від «ворогів народу і троцькистсько-фашистських елементів»).

1938

• З січня 1938 р. М.Хрущов почав виконувати обов’язки Першого секретаря ЦК КП(б)У.

• З 11 членів Політбюро ЦК загинуло 10.

• З 102 членів і кандидатів у члени ЦК репресовано 100.

• До червня 1938 р. заарештовано 17 членів української РНК.