Структура радянської системи

• КПРС і підлеглі їй органи державної влади та управління.

• Соціалістична економіка.

• Комуністична ідеологія.

• Соціальна структура (класи й соціальні групи).

Характерні риси соціалізму

• Державна власність на засоби виробництва.

• Відсутність ринкових механізмів в економіці:

• Конкуренції;

• Свободи торгівлі та підприємницької діяльності.

• Жорстка централізована влада та управління.

• Відсутність реальної демократії.

• Однопартійна політична система.

• Контроль КПРС над всіма сферами життя суспільства, органами влади й управління. Фактично - влада керівництва КПРС.

• Однорідна (без експлуататорських класів і прошарків) соціальна структура (робітники, селяни, інтелігенція).

• В 1965-1985 рр. радянська система переживала гостру кризу, з якої було два виходи: або радикальні реформи (що зачіпають основи соціалістичного ладу, його характерні риси), або часткові зміни, які не зачіпали основ системи, допомагали лише пом'якшити наслідки кризи, але не ліквідувати їх повністю.

• Керівництво СРСР та України обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадцятиліття, названого Застоєм: повільного, хворобливого для суспільства самознищення радянської системи, яка не змогла перебороти кризу. Ця політика заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала режим наростання кризи радянського ладу.

• Якби КПРС пішла на докорінні зміни радянської системи, СРСР перетворився б у високорозвинену, демократичну державу.

Можливі шляхи виходу із кризи - радикальні реформи

• Створення в економіці різних видів власності:

  • Державної;

  • Приватної;

  • Акціонерної;

  • Кооперативної й т.і.

    • Розвиток ринкових відносин, заснованих на чесній конкуренції виробників товарів.

    • Демократизація політичної системи, створення багатопартійної політичної системи.

    • Демократизація суспільства та методів керівництва.

    • Зміна ролі КПРС у суспільстві.

    • Ліквідація контролю КПРС над органами влади та управління.

    • Передача частини функцій центральної влади республіканській, обласній, міській владі.

    • Відмова від класового підходу при проведенні соціальної політики.

    • Створення таких соціально-економічних умов, при яких місце людини в суспільстві, його матеріальний статок повинні визначати не приналежність до класу (при соціалізмі - приналежність до робітничого класу й номенклатури), а якість, кількість, складність трудового внеску).

Етапи періоду застою

Етап	Характеристика етапу
I (1965 -1970 рр.)	Спроба проведення економічних реформ після «реформаторської гарячки» хрущовського періоду, які б мали впорядкувати економіку СРСР – реформи Косигіна.
II (1970 -1982 рр.)	Наростання кризи, «консервація» існуючої в СРСР системи.
III (1982 -1985 рр.)	Зміни у партійному керівництві. Усвідомлення кризового стану радянського суспільства.