Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Можливі шляхи вирішення економічних та екологічних проблем

  • Кожній бажаючій родині треба надати безкоштовно в довічне користування 1 гектар землі із правом передачі в спадщину для облаштованості на ньому свого родового маєтку. Продукція, що вироблена в маєтку, як і сама земля, не повинні обкладати ніякими податками.

Значне поліпшення екологічної ситуації

    • Люди, що одержують землю під родові маєтки, передусім починають висаджувати дикоростучі дерева, у середньому - до 200 штук кожною родиною.

    • Чагарник, зелену огорожу, що плодоносять - у середньому до 2000 штук, плодових - у середньому 50 штук.

    • На думку аналітиків, при самих скромних підрахунках у випадку ухвалення даної програми на державному рівні, при правильному її трактуванні, родин, що побажали будувати свої родові маєтки, буде на первісному етапі близько 10 мільйонів.

    • В найближчі рік-два після ухвалення програми, без додаткових субсидій у країні буде висаджено 2 мільярди дикоростучих дерев, 20

мільярдів чагарникових, 500 мільйонів плодових. І це - тільки початок процесу.

Відновлення родючості ґрунтів

    • Як відомо із практики, в першу чергу люди, що одержали землю не в короткострокову оренду, а в довічне користування, відразу прагнуть до відновлення ґрунтів.

    • Робиться це не тільки за допомогою внесення органічних добрив, але й більше природним способом - посівом у перші роки ґрунтоутворюючих рослин.

Вирішення питання забезпечення високоякісним продовольством населення країни

    • Населення країни, маючи зараз тільки 6 соток землі, самостійно, без усяких міністерств, відомств забезпечило на 80% виробництво овочів, і це в основному працюючи у вихідні й святкові дні, не маючи достатнього досвіду і знань.

    • Гектар дозволяє створити більш досконалу економіку.

    • При правильній організації праці трудомісткість на 1 м2 площі знижується приблизно в 30 разів.

    • Вже існуюча практика й теоретичні розрахунки підтверджують, що реалізація представленої програми повністю забезпечить країну необхідним продовольством.

    • Людина, що вирощує сільгосппродукцію, якою харчується її родина, не буде додавати в ґрунт отрутохімікати, хімічні добрива, не буде вирощувати мутаційні продукти (зараз все це надходить у нашу країну й купується населенням винятково через недостачу продовольства).

    • При достатній кількості на перше місце відразу виходить якість.

Значне, в 2-3 рази, підвищення заробітної плати у всіх сферах народного господарства при без інфляційній ситуації й зниженні внутрішньодержавних цін.

    • Більшість підприємств зараз приватизовано й перебуває в приватних руках. Олігархи мають надзвичайні прибутки в основному за рахунок мінімальної зарплати працівникам (немає рації підвищувати зарплату, якщо існує надлишок робочої сили на ринку праці).

    • Зовсім інша ситуація складається, коли родина, що має власний маєток, одержує від роботи в ньому в середньому 1500 гривень на місяць (що абсолютно реально й доведено на практиці) при мінімальних витратах на життя. Не потрібно платити комунальні платежі, витрачатися на щоденний проїзд до місця роботи і назад, на харчування в міських кафе.

    • Щоб залучити до роботи на заводі або іншому приватному виробництві людину, яка мешкає в маєтку, роботодавцю необхідно буде запропонувати зарплату, яка як мінімум буде в 1,5-2 рази перевищувати прибуток, одержуваний від роботи в маєтку, та ще компенсувати проїзд та витрати на харчування. Зараз, коли олігарх одержує прибуток до мільйона доларів на місяць, у той час, як робітники, що забезпечують йому цей прибуток, не одержують і тисячної частки. Таке становище неминуче призводить до наростання соціальної напруженості в країні, революції, але добровільно на підвищення зарплати олігарх не піде.

    • При зміні взаємин між власниками маєтку і власниками промислових підприємств олігархи змушені будуть ділитися прибутками.

    • Але й тим людям, що залишились жити в міських квартирах, зарплату змушені будуть підвищити, щоб утримати їх на робочих місцях, тому що в них з'явиться вибір: продовжити роботу, проживаючи лише в міських умовах, або розпочати будівництво іншого способу життя.

    • Легко підвищити ціни на бензин, продукти харчування, коли люди не мають у власності ані того, ані іншого. Вони повністю залежні. Але спробуйте підвищити ціни на яблука людині, що має власний сад. Абсурд. У монополії на бензин теж є межа. Ціни на бензин настільки великі, що обробляти землю розміром в 2-3 гектара набагато вигідніше за допомогою власного коня, який, до речі, і добриво дає першокласне.

Швидка зміна на краще демографічної ситуації. Оздоровлення та омолодження населення

    • Демографічна ситуація в країні катастрофічна.

    • Збільшення матеріальної підтримки породіллям необхідне, але матеріальна допомога істотно нічого не змінює.

    • Багатотисячолітня історія показує: жінки перестають народжувати завжди, коли не бачать ясного майбутнього для своїх дітей.

    • Насамперед, необхідно позначити чітко і ясно майбутній розвиток суспільства і конкретно - родини як первинного осередку в ньому.

    • Люди похилого віку оздоровлюються, виїжджаючи на садові ділянки.

    • Вагітна жінка, яка харчується екологічно чистими продуктами, п'є чисту воду, вдихає чисте повітря, буде народжувати здорових дітей. Незрівнянно більш здорових, ніж теперішні.

Вирішення питання обороноздатності країни

    • Невирішені проблеми: Боєздатність, моральний дух теперішніх Збройних Сил, включаючи внутрішні війська й міліцію, стає усе нижче.

    • Дуже проблематичним для військкоматів стає виконати план заклику молоді на військову службу.

    • Відхилення від військового обов'язку серед молоді стало вважатися не ганьбою, а доблестю. Хто намагається відкупитися, хто наносить собі навіть тілесні ушкодження.

    • В армію попадають в основному призовники з бідних верств населення.

    • Від серйозного супротивника така армія нікого й ніщо захистити не в змозі. Мало того, вона потенційно небезпечна для самої країни, яка її утримує.

    • Сьогодні поняття Батьківщини розмите й багато хто не уявляє взагалі, що це таке, - Батьківщина, яку потрібно захищати:

√ Зовсім недавно офіцери та солдати присягали на вірність СРСР,

який і був Батьківщиною;

      • Після відомих подій кордони змінилися, і частина територій виявилася зовсім не Батьківщиною;

      • Військові формування, що дислокуються на цій території, взагалі названі загарбниками;

      • Залишається захист людей на збереженій території за назвою «Україна». Але яких людей? Чиновників, що беруть хабарі, олігархів? Своєї родини? Але якщо солдат або офіцер з бідної родини, то від кого він повинен її захищати?

        • Пропаганда на державному рівні вже давно повторює, що ми будуємо «цивілізовану, демократичну державу західного зразку». А як можуть вступити в бій українські солдати проти військ НАТО або США, якщо їм уже втлумачили, що вони цивілізовані й розвинені, а ми, - отже, нерозвинені й нецивілізовані?

        • Панацеєю виходу із глухого кута вважається професійна армія. Але це ще більша проблема, тому що:

          • Професійна армія складається з найманців, які беруть в руки зброю і стріляють за гроші в кого накажуть. Підкоряються наказам тих, хто більше платить;

          • Історії відомі численні факти, коли уряди побоювалися повертати в країну армії, що складалися з найманців;

          • Професійна армія повинна безупинно воювати, і - бажано - не на території власної держави;

          • Якщо армії не дають роботи, військові знаходять її самі, і - за фахом. Армію, що складається з людей, службовців лише за гроші, дуже легко перекупити;

          • Величезна кількість висококваліфікованих, професійно підготовлених офіцерів колишнього КДБ працюють зараз в охороні комерційних структур, у тому числі й іноземних банках.

            • Вихід - необхідно зробити так, щоб українським солдатам, офіцерам і генералам було що захищати:

  • Кожен лейтенант Збройних Сил, внутрішніх військ і міліції при присвоєнні йому звання лейтенанта одночасно із одержанням зірочки повинен мати право на одержання гектара землі для облаштованості свого майбутнього родового маєтку.

  • Наділ землі має видаватися не на «задвірках», а в спеціально обумовлених державою елітних територіях, відведених під поселення.

  • Офіцер може вибрати сам у межах цих територій свій гектар. І нехай накази з обов'язку служби будуть перекидати його в різні регіони і, навіть, країни. Кожен офіцер повинен знати: там, в обраному їм по душі місці, розквітає навесні сад його малої батьківщини;

  • Якщо дружина офіцера завагітніє, держава протягом 3-х місяців повинна поставити в зазначеному місці на їхній землі невеликий котедж за обраним майбутніми батьками проектом з усіма зручностями (сучасні технології дозволяють це зробити).

    • Дитина офіцера повинна народитися в його власному родовому маєтку. І не пройде ніякий ворог на велику Батьківщину, тому що в її серці є маленька, мала батьківщина, де в розквітаючому саду маленький син намагається зробити свої перші в житті кроки.

Припинення відтоку капіталів із країни та влиття їх в Україну. Повернення інтелектуальних ресурсів

                • У поселення, які вже споруджуються і ще не мають міцного юридичного статусу, приїздять люди з ближнього та далекого зарубіжжя (теоретично це доводять відомі вчені-дослідники, студенти-дипломники. Безперечні докази може надати тільки практика).

                • Люди, не дочекавшись ухвалення Закону про виділення землі, намагаються пристосовуватися до чинного законодавства і купують землю. Купують свою батьківщину.

                • Обов’язок суспільства, держави - повернути їм ці гроші. Не можна з людини, народженої на своїй землі, брати винагороду за те, що вона стала облаштовувати землю, на якій народилася.

            • Люди повертаються, нехай поки це тільки одиниці. Що буде при сприятливому збігу обставин, тобто ухваленні Закону про виділення кожній бажаючій родині наділу землі під родовий маєток, судіть самі.

Висновок: Україна перебуває на вирішальному етапі своєї історії. Її майбутнє повністю залежить від далекоглядності та рішучості лідерів, толерантності і виваженості дій політичних сил, єдності та віри народу у власні сили.