Література і українська книжка

• У 2006 р. в Москві відкрилася Бібліотека української літератури з бібліотечним фондом 50 тис. одиниць, з них половина – періодичні видання, компакт-диски, аудіо та відео диски, мультимедійні видання.

• З 2002 р. у Рівненській області існує єдина централізована система публічно-шкільних бібліотек.

• 588 бібліотек створено на основі 568 бібліотек Міністерства культури і туризму та 586 бібліотек Міністерства освіти і науки.

• Відновлено бібліотечні заклади в 67 селах, де існували тільки шкільні бібліотеки.

• Публічно-шкільні бібліотеки набули статусу юридичної особи і отримали істотно більше можливостей для оновлення книжкового фонд та, забезпечення своїх читачів вільним доступом до Інтернету.

Освіта

• Триває процес реформування загальноосвітньої школи.

• З вересня 2001 р. здійснюється поступовий перехід до 12-річного терміну навчання у середній школі згідно із законом «Про загальну середню освіту», який був ухвалений у травні 1999 р.

• Закон «Про загальну середню освіту» визначив правові, організаційні та фінансові засади функціонування й розвитку школи, але:

• Зменшується частка дітей, які навчаються;

• Якість навчання знижується ;

• Сільські школи не завжди дають освіту, яка відповідає державному стандарту;

• Чимало шкіл перебувають в аварійному стані;

• Українська школа перебуває на узбіччі інформаційних потоків: на 75 школярів припадає один персональний комп’ютер;

• Хоча функціонує Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки» (формування інформаційних ресурсів – електронних підручників, методичних журналів, довідників, електронних бібліотек тощо), вона виконується з великими ускладненнями;

• Нова форма підготовки накладається на старий зміст;

• Ступінь бакалавра не визнаний і досі на ринку праці, він прирівнюється лише до незакінченої вищої освіти;

• Міністерство науки і освіти, так само як Міністерство економіки не проводять маркетингових досліджень, щоб виявити, які спеціальності стануть актуальними на ринку праці через 5-10 років;

• Більшість ВНЗ України взагалі не ведуть дослідницької діяльності, бо українські студенти мають обмежені можливості участі в наукових дослідженнях і розробках. Частина їх, закінчуючи ВНЗ, так і не залучається до процесу появи нових знань;

• 350 ВНЗ відносяться до III-V рівнів акредитації, і тільки 82 мають статус національних, але інколи й це – лише формальний додаток до назви.

• Кількість ВНЗ різко збільшилася, тому вища школа стає більш доступною, підвищується % навчання за державний кошт.

• Створюється ефективна система безперервної освіти – післядипломна освіта і національна інформаційна освітня мережа.

• Підвищується підготовка вчителів та вихователів:

• 90% вчителів та вихователів – з вищою освітою;

• Підготовка вчителів здійснюється в університетах, педагогічних інститутах, педагогічних училищах;

• Спеціальні інститути проводять курсову перепідготовку учителів і допомагають їх самоосвіті.

• Функціонують призначені для вчителів десятки газет і журналів.

• У травні 2005 р. Україна приєдналася до Болонського процесу (підписана у Болоньї в 1998 р. 29-ма міністрами освіти), що:

• Надасть можливості зрівняти якість підготовки спеціалістів різних країн;

• Студенти зможуть переходити з одного ВНЗ до будь-якого іншого;

• Буде забезпечено взаємне визнання дипломів по всій Європі;

• Європейський простір вищої освіти має бути узгодженим з європейським простором дослідницької діяльності;

• Навчати студентів повинні вчені - тільки так забезпечується найвища якість навчання;

• Болонський процес заснований на двоступеневій моделі вищої освіти – бакалаврату і магістратури.

• В деяких московських ВИШах починають вивчати українську мову.

• У січні 2006 р. розглядалося питання про регенерацію території Київської фортеці «Мистецький Арсенал» з перспективним розвитком цього комплексу культури і мистецтва.

• В Україні функціонує близько 40 тис. культурно-освітніх закладів усіх систем, з них 35 тис. – у сільській місцевості.

• На селі працює: 17 тис. клубних закладів, 16 тис. бібліотек, 300 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, понад 70 музеїв.