Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Схарактеризуйте суть політики «коренізаціі» в УСРР. Яких успіхів досягла політика «українізації» в галузі освіти?

2. Які політичні сили чинили опір «українізації»?

3. Що таке націонал-ухильництво?

4. Хто з відомих діячів українського руху постраждав від звинувачень в «націонал-ухильництві»?

5. Схарактеризуйте причини культурного піднесення в УСРР у 20-х роках.

6. Які зрушення відбулись в розвитку літератури, музики, мистецтва?

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Політику українізації ініціювала Комуністична партія. Чому ж тоді Г.Зінов’єв, один з лідерів більшовиків, на другій сесії ЦВК СРСР у квітні 1926 р. заявляв, що українізація «явно суперечить нашій національній політиці, б’є по нашій лінії в цьому питанні, допомагає петлюрівщині».

Аргументуйте свою відповідь.

2. У 1926 р. нарком освіти О.Шумський надіслав Й.Сталіну листа, в якому попереджав, що українці, котрі й раніше не надто прихильно ставились до радянської влади, можуть відвернутися від неї як від іноземного режиму.

У чому була причина цього звернення? Аргументуйте свою відповідь.

3. З резолюції V Конгресу Комінтерну (червень-липень 1926 р.): «Українське питання є одним з найважливіших національних питань Середньої Європи».

Чому «українське питання» стало одним з найважливіших національних питань Середньої Європи?

4. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції: «Уроки непу для розвитку сучасної України». Чому Ви обрали б саме ці питання?

Тема 5: Радянська модернізація України

(1928-1938 рр.)

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем економічного, політичного та соціокультурного життя УРСР у 30-ті рр. З’ясувати причини і наслідки протиріч Непу.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, працювати з монографічною, довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти вихованню у дусі гуманізму і загальнолюдських цінностей, усвідомити трагедію народу і окремої людини того часу, прищеплювати відповідальність за збереження історичної пам’яті і поваги до людини, розвивати інтерес до культурних процесів.

Проблема:

Результатом політики, яку проводила в 30-ті роки радянська влада в Україні, було знищення усіх проявів національного самовизначення. Український народ був підданий нечуваному досі геноциду, який мав трагічні наслідки для долі народу.

Прийти до висновку, що Неп, як і кожна перехідна модель, не могла остаточно стабілізувати економічний розвиток.

Провідна ідея:

Трагічною є доля бездержавного народу.

Методи:

Словесний, частково-пошуковий, пояснювально-ілюстративний, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична, підсумкова бесіди; контрольна робота.

Основні поняття:

Модернізація, радянська модернізація, індустріалізація, колективізація, культурна революція, розкуркулення, «ножиці цін», голодомор, геноцид, «хвильовизм», «шумськизм», «волобуєвщина», «скрипніківщина», урбанізація, депортація, «розстріляне Відродження», русифікація, «ворог народу», сталінщина, тоталітарний режим.

Основні дати:

Грудень 1925 р. – XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію.

XV з'їзд ВКП(б) 1927 р. - було узято курс на кооперацію сільського господарства.

В 1928 р. - Й.Сталін став ініціатором проведення суцільної колективізації.

1929 р. - Й.Сталін оголосив «роком великого переламу» - «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи міста й села».

Квітень 1930 р. – процес над СВУ.

Лютий 1930 р. – перша хвиля розкуркулення.

Осінь 1930 р. – друга хвиля розкуркулення (терор).

Лютий 1931 р. – арешти колишніх діячів УНР.

1932 - 1933 рр. – Голодомор в Україні.

1933 р. – самогубство М.Хвильового та М.Скрипника.

1 грудня 1934 р. – вбивство С.Кірова.

5 грудня 1936 р. – прийняття нової Конституції СРСР.

Січень 1937 р. – прийняття нової Конституції УРСР.

1937 р. – ліквідація практично всього складу РНК УРСР і ЦК КП(б)У.

1938 р. - рішення XII з'їзду КП(б)У: «Добити контрреволюційні націоналістичні елементи» - початок згортання українізації.

1937-1938 рр. – період «Великого терору» в СРСР.

План:

1. Характерні риси індустріальних суспільств.

2. Особливості радянської індустріалізації.

3. Індустріалізація в Україні.

4. Причини проведення та задачі колективізації.

5. Голодомор 1932 - 1933 рр. в Україні.

6. Результати радянської модернізації.

7. Суспільно-політичне життя в Україні в 30-ті рр.

8. Культура України в 30-ті роки. «Розстріляне Відродження».

9. Політика в області релігії.

«Модернізація» означає оновлення, зміну відповідно до новітніх сучасних вимог.

Радянський уряд і більшовицька партія вважали за необхідне модернізувати СРСР та Україну в тому числі.

Основи модернізації були розроблені партійними з'їздами, конференціями та Пленумами ЦК ВКП(б).

Радянська модернізація складалася з трьох реформ:

• Індустріалізації (створення передової промисловості).

• Колективізації (створення колгоспів, радгоспів).

• Культурної революції (підвищення культурного рівня, освіченості населення, формування радянської інтелігенції, поширення соціалістичної ідеології).

Індустріалізація – процес створення крупного машинного виробництва і на цій підставі перехід від аграрного до індустріального суспільства, прискорений розвиток промисловості з метою переозброєння та зміцнення обороноздатності країни.

Політика індустріалізації – політика, спрямована на створення важкої промисловості. Вперше була проголошена більшовиками у 1925 р. на XIV партійній конференції.

П’ятирічки – централізовані державні перспективні плани, що визначали напрямок розвитку економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР на 5 років.

Соціалізм – ідеологія і практика, що базуються на проголошенні ідеї про необхідність знищення експлуатації людини й утвердження соціальної справедливості.

«Шахтинська справа» - перший судовий процес над групою фахівців вугільної промисловості Донбасу, які звинувачувалися в створенні «антирадянської шкідницької підпільної організації».