Зміст і Універсалу

Причини виникнення

Зміст

Тимчасовий уряд відмовив делегації Центральної Ради на чолі з В.Винниченком задовольнити вимогу щодо проголошення автономії України. Ініціювання ІІ-м Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду.

Проголошення автономії України. Виражалася надія, що Всеросійські Установчі збори схвалять автономію України. Закликав українських громадян до згоди та взаєморозуміння із демократичними силами інших націй. Обрання на основі загального, прямого, таємного голосування Українських Установчих зборів. Проголошувалося право України створити свої органи влади, закони. Засуджувалася політика Тимчасового Уряду на переговорах із М.Грушевським та В.Винниченком. Найвищим органом влади оголошувалася ЦР, яка проголошувала себе виразником всенародної волі й брала на себе всю повноту політичної відповідальності до скликання Всенародних Українських зборів. Об’єднання всіх політичних сил на демократичних засадах незалежно від національності. ЦР закликала населення до створення органів влади на місцях, підлеглих ЦР. Необхідність створення української казни за рахунок спеціального податку з населення. Відмова перераховувати податок в центральну російську казну. Запровадження одноразового податку на користь українського народу. Виражалася вимога усунення на місцях окремих осіб і організацій, які вороже ставилися до ідеї української незалежності шляхом їх переобрання. Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належить виключно народові України.

Результати та наслідки проголошення і Універсалу

• Самовільне, всупереч позиції Тимчасового Уряду, проголошення автономії України. При цьому в Універсалі чітко пояснювалося, що Україна не пориватиме з Російською державою.

• Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган влади.

• Створення першого українського уряду – Генерального Секретаріату.

Якої ми хочемо автономії (м.Грушевський)

• Територіальне об’єднання всіх етнічних земель України.

• Автономна Україна повинна мати всі державні атрибути.

• Необхідно мати своє законодавство, адміністрацію, суд.

• Об’єднання в одній союзній (федеративній) державі кількох національних (білоруси, литовці, латиші, ести, грузини та ін.).

• Територія має бути організована на засадах широкого демократичного (нецензованого) громадського само упорядкування від самого споду («дрібної земської одиниці») аж до верху – до українського Сейму.

• Функції федеративної влади:

• Справи війни і миру;

• Міжнародні трактати;

• Завідування воєнними силами республіки;

• Пильнування одностайної монети, міри, ваги;

• Митні оплати;

• Нагляд за поштамтами, телеграфами;

• Надання певної одностайності карному й цивільному праву країв;

• Стеження за додержуванням певних принципів охорони прав національних меншостей у краєвому законодавстві.

• Має вершити у себе вдома всякі свої справи:

  • Економічні;

  • Культурні;

  • Політичні;

  • Утримувати своє військо;

  • Розпоряджатися своїми дорогами, доходами, землями, природними багатствами.

Виведення: Проголошення автономії України призвело до подальшого розвитку українського національного руху. І Універсалом, по суті, було здійснено відновлення, відродження української державності, але не як самостійної, а як автономної у складі Росії. І Універсал заклав основи проголошення незалежності України в майбутньому, зміцнив авторитет УЦР в народі.

• ТУ засудив І Універсал як документ «злочинний», «сепаратистський». З політичних партій лише РСДРП(б) визнала вимоги України законними. Але все ж таки наприкінці червня до Києва прибула делегація ТУ. За декілька днів переговорів їй вдалося примусити ЦР піти на компроміс, відмовившись від низки положень І Універсала.

3 липня 1917 р. ЦР видала II Універсал, погодившись почекати законодавчого затвердження автономії України Всеукраїнськими Установчими зборами.