Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.14 Mб
Скачать

Німеччина, Англія, Франція

Країни-учасники

Німеччина

СРСР

Мюнхенський пакт

30.09.1938 р.

Радянсько-німецькі договори:

- про ненапад 23.08.1939 р.

- про дружбу і кордон

28.09.1939 р.

Основний зміст

Західні держави вдалися до спроби умиротворення Гітлера, дозволивши йому розчленувати Чехословаччину

Гітлер

  • Не приховуючи ненависті до радянської системи та своїх територіальних претензій на Сході, прагнув нейтралізувати СРСР, перш ніж напасти на Англію та Францію

Сталін

  • Прагнув спрямувати агресію нацистів проти Францій та Англії і виграти час для накопичення власних сил

Гітлер-Сталін

  • Обмін сировиною та зброєю

Таємний договір

  • Розподіл сфер впливу в Європі

Українське питання напередодні Другої світової війни

Напередодні Другої світової війни українське питання було клубком серйозних суперечностей, дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Тому «українська карта» стала серйозним козирем у великій дипломатичній грі передвоєнного часу.

Українське питання у вузькому розумінні – це питання про місце і роль українського фактора у внутрішньому житті держав, до складу яких українські землі входили.

Українське питання в широкому розумінні – це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель і про утворення власної української державності.

    • Драматизм ситуації цього періоду полягав в тому, що багатомільйонний український народ самостійно вирішити українське питання не міг. В цей час все залежало від балансу інтересів різних (передусім - великих) держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.

      • Історики умовно поділили держави, що були зацікавлені у вирішенні українського питання (за сферами їх інтересів і способу досягнення мети) на три групи:

I група держав – це ті, до складу яких напередодні Другої світової війни входили українські землі:

  • СРСР (УРСР);

  • Польща (Галичина, Підляшшя, Берестейщина, Волинь);

  • Румунія (Північна Буковина з Хотинським, Ізмаїльським та Аккерманським повітами Бессарабії);

  • Чехословаччина (Закарпаття, яке після Мюнхенської змови було окуповане угорськими військами).

II група держав – це країни-засновниці Версальсько-Вашингтонської системи:

  • Англія;

  • Франція;

  • США.

III група держав – це союзники-агресори в Другій світовій війні:

  • Німеччина;

  • Угорщина.

Група держав, зацікавлених у вирішенні українського питання

Метод вирішення українського питання

СРСР

Польща

Румунія

Чехословаччина

  • Їх загальна основна мета – утримати вже захоплені землі та приєднати нові.

  • Польща, підтримуючи Угорщину, прагнула:

  • Створити під своїм керівництвом блок малих і середніх держав між Балтійським та Чорним морями;

  • Стати важливим об'єктом європейської політики.

  • Політичним парадоксом цієї ситуації було:

  • Загарбницькі цілі Сталіна «співпадали» з цілями і задачами національно-визвольного руху в західноукраїнських землях:

  • об’єднання українських земель єдину державу;

  • об’єднання українського народу в єдине ціле.

  • Але метою сталінського тоталітарного режиму було:

  • не дотримання українських національних інтересів, а поширення території держави та політичного впливу СРСР в Європі;

  • зміцнення економічного та демографічного становища УРСР.

II.

Англія

Франція

США

  • Своїм втручанням в рішення українського питання, або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом вони:

  • Задовольняли свої геополітичні інтереси, прагнучи відвести від себе загрозу агресії Німеччини від своїх територій та колоній;

  • Намагалися направити агресію Німеччини на Схід – на СРСР, намагаючись знищити його руками Гітлера.

  • Прагнули зіштовхнути своїх головних противників;

  • Планували зачекати слушного моменту, коли СРСР та Німеччина ослаблять у війні один одного, втрутитися у боротьбу та диктувати їм свої умови

Німеччина

Угорщина

  • Німеччина:

  • Боролася за «життєвий простір»;

  • Активно претендувала на українські землі.

  • Угорщина:

  • Будучи незадоволеною умовами Трианонського мирного договору 1920 р., активно добивалася повернення Закарпатської України;

  • Надання словакам та західним українцям права на самовизначення з метою приєднання до Угорщини всього Закарпаття.

  • 14 березня 1939 р. Угорщина розпочала окупацію Закарпаття, частина території якої вже була нею захоплена. Формальне право їй на це давали статті Мюнхенської угоди, які передбачали задоволення територіальних претензій Угорщини та Польщі щодо Чехословаччини.