Розкол оун

• ОУН активно підтримувала УГКЦ.

• Де дедалі впливовішу роль відігравав після перебування у двох польських в’язницях у Кельце й Познані, С.Бандера:

• Через Волинь С.Бандера дістався Галичини і по дорозі інструктував місцеві ланки ОУН щодо приходу радянських військ;

• За наказом організації перейшов радянсько-німецьку демакарційну лінію і попрямував із Львова на Краків;

• У січні 1940 р. прибув до Італії для зустрічі з Мельником, під час якої у них виникли суперечки, зокрема щодо ставлення до Німеччини:

• Бандера та його крайовий провід:

• сподівалися на утворення незалежної Української держави на Закарпатті;

• були незадоволені тим, що після розчленування Чехословаччини Гітлер віддав Закарпатську Україну Угорщині;

• Бандерівці стали в опозицію до мельниківців, які підтримали рішення Гітлера;

• У Кракові Бандера вжив заходів щодо таємного переходу найпотрібніших людей з Галичини на Захід.

• Німецькі спецслужби допомагали радикальній частині ОУН приготуватися до більш рішучих дій.

• Мельниківці, втрачаючи вплив, намагалися перешкодити бандерівцям. У квітні 1941 р. у Кракові відбувся II Великий збір ОУН:

• Розглядалося питання про здобуття влади в Україні у зв’язку з наближенням німецького нападу на СРСР;

• Бандеру було проголошено провідником, Мельника – виключено з ОУН;

• ОУН розкололася на дві організації: ОУН (Б) та ОУН (М).

Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Румунії Становище українського населення у складі Румунії

• До складу Румунії входили українські етнічні землі:

• Північна Буковина;

• Повіти Бесарабії:

• Ізмаїльський,

• Аккерманський,

• Хотинський,

• Українське населення румунського повіту Мармарош.

• Відсутність умов для легальної політичної діяльності.

• Політика румунізації:

• Румунська мова оголошувалась державною;

• Українська мова заборонялася в державних і муніципальних установах;

• Українські назви міст і сіл було змінено на румунські;

• Закривались українські школи, культурно-освітні товариства, заборонялось ввезення українських книжок;

• Ліквідація української кафедри в Чернівецькому університеті;

• Українські священики не допускалися до вищих посад;

• Українців обмежували при вступі до духовних семінарій.

• Панувало дрібне кустарне виробництво.

• Масове безробіття.

• Злиденність населення.

• Сільське господарство перебувало в стані занепаду і потребувало реформування.

Політичні партії і організації

Назва	Дата створення	Лідери і прибічники	Основні цілі
Українська народна партія (УНП)	1927 р.	В.Залозецький	Центристська позиція. Співробітництво із існуючим режимом, оскільки мали місця в румунському парламенті. Ліберальні реформи. Орієнтувалася на молодь. Створювала конспіративні організації на зразок оунівських.
«Визволення» (легальна)	1929 р.		Об'єднання із Радянською Україною. Соціалістичні реформи.
РНО	1935 р.		Втілення в життя інтегрального націоналізму.
«Товариство Мазепа» «Товариство М.Залізняк»	1927 р.	О.Забачинський П.Григорович, Д.Квітковський	Методи боротьби схожі на методи ОУН.