Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.14 Mб
Скачать

В Наддніпрянській Україні

  • Відбувається процес політизації українського руху, зростання кількості національних партій

  • Українські партії були нечисленними, недостатньо організованими і в основному, крім УНП, не йшли далі за вимоги автономії України у складі Росії. Більш масовими і впливовими були загальноросійські партії, які не прагнули рішення національного питання (крім кадетів, які вимагали культурної автономії для національних околиць імперії).

  • Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неоднозначно

Організація

Ставлення до війни

Політика і діяльність

Міський, Земський союзи

«Товариство допомоги населенню Півдня Росії»

  • Критика російського уряду.

  • Допомога хворим і пораненим:

  • Придбання обладнання для лікарень;

  • Навчання медичного персоналу;

  • Доставка медикаментів;

  • Доставка продуктів харчування.

  • Організація роздачі одягу та взуття біженцям.

  • Виготовлення та доставка одягу для армії.

УСДРП (Українська соціал-демократична робоча партія ) (соціалістичний напрямок)

  • Розкол у партії:

    • Підтримка царського уряду у війні (С.Петлюра);

    • Геть війну, відстоювання ідеї автономії України (В.Винниченко);

    • Заклик до боротьби з царською Росією (В.Дорошенко).

  • Приєднання Галіції й Буковини до Росії.

  • Спроба поєднати марксизм з націоналізмом.

  • Орієнтується на селян та робітників.

  • Посилення можливостей українців в боротьбі за автономні права України

  • Незалежна Україна.

ТУП (Товариство українських поступовців) нелегальна

міжпартійна громадсько-політична організація Наддніпрянщини (1908-1917 рр.)

Лідери

М.Грушевський, С.Єфремов, Є.Чикаленко.

  • Нейтралітет українців в ході Першої світової війни.

  • Захист Російської держави у війні.

  • Заклик до всіх українських політичних сил консолідуватися в боротьбі за національне відродження.

  • Конституційно-парламентський шлях боротьби за національну ідею.

  • Встановлення конституційної монархії в Росії.

  • Автономія України.

  • Українізація освіти, громадських установ, суду, церкви.

  • Опікування діяльністю «Просвіти», українського Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка, що діяло в Києві від 1907 р.

Карпаторусь-кий визвольний комітет – створений у Києві емігрантами з Галичини

  • Вихідці з Галіції закликали своїх земляків урочисто зустріти російську армію.

  • Возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії.

  • Автономія України.

Українські ліберали

(Українська радикальна партія і Українська демократична партія)

  • Захист Російської держави у війні.

  • Конституційна монархія.

  • Автономія України у складі Росії.

  • Земельна реформа.

  • Відкривали та утримували на власні кошти приватні лазарети для поранених.

  • Відкривали лазарети в монастирях.

Студентські громади

  • Молодь була активною учасницею українського національного руху.

  • Сприяли зростанню національної самосвідомості українців.

Українські депутати в IV Державній Думі Росії

  • Захист Російської держави у війні.

  • Вимагали відновити «малоруський друк».

  • Ставили питання про автономію України.

УНП (Українська народна партія)

Лідер:

(М.Міхновський)

  • Критика російського уряду.

  • Заклик до боротьби з царською Росією.

  • Гасло: «Україна для українців».

  • Створення незалежної української держави.

Український соціал-демократичний союз

  • Критика російського уряду.

  • Заклик до боротьби з царською Росією.

  • Позиції марксистів.

  • Прагнув виражати інтереси всіх трудящих України незалежно від національності.

  • В 1905 р. влився в меншовицьку фракцію РСДРП (Російська соціал-демократична робоча партія).

Культурно-просвітницькі організації української інтелігенції

  • Критика російського уряду.

  • Відкриття пам'ятника І.Котляревському в Полтаві в 1903 р.

  • Святкування 35-річчя музичної діяльності композитора М.Лисенка.

РСДРП

(Російська соціал-демократична робоча партія)

  • Критика російського уряду.

  • Заклик до боротьби з царською Росією.

  • Стояла на позиціях ортодоксального марксизму.

  • Визнання провідної ролі пролетаріату в революції.

  • Диктатура пролетаріату.

Партія соціалістів-революціонерів (есери)

  • Критика російського уряду.

  • Заклик до боротьби з царською Росією.

  • Сполука народництва з марксизмом.

  • Спиралася на селянство.

Конституційно-демократична партія

(кадети)

  • Критика російського уряду.

  • За конституційну монархію із двопалатним парламентом.

  • Свобода культурного розвитку для всіх національностей.

«Союз 17 жовтня» (октябристи)

  • Захист Російської держави у війні.

  • Зберігання царської влади.

  • Єдина й неподільна Росія.

«Союз російського народу» (чорносотенці)

  • Критика російського уряду.

  • Стояли на позиціях націонал-шовінізму.

  • Боротьба з євреями та іншими національними меншинами.

  • Розкол українського національного руху, хоча і ослабив український рух, але не знищив ідеї створення самостійної української держави.

  • Національний рух в Наддніпрянській Україні не набув масового характеру. В ньому брала участь в основному ліберальна та демократична інтелігенція, тоді як робітники й селяни вели боротьбу передусім за свої класові інтереси.

Національний рух в Наддніпрянській і Західній Україні

Проавстрійська орієнтація

Центристська орієнтація

УСДРП

(В.Винниченко)

ГУР, СВУ

УСДРП (С.Петлюра),

ТУП (М.Грушевський)

Проросійська орієнтація

Результати на наслідки Першої світової війни для України

  • Послаблення Російської та Австро-Угорської імперій, що стало каталізатором майбутніх революційних подій в Україні.

  • Зростання національної свідомості.

  • Висування ідеї створення незалежної української держави.

  • Демографічні втрати (понад 500 тис. осіб).

  • Братовбивча війна.

  • Занепад промисловості.

  • Занепад сільського господарства.

  • Зубожіння населення.

Виведення: Перша світова війна стала для українців справжньою національною трагедією і перетворила українські землі на об'єкт захвату і театр воєнних дій, а українців – в учасників братовбивчого протистояння. Два військово-політичні блоки вели кровопролитну війну за українські землі, не враховуючи національних інтересів народу.

Війна зумовила й інші негативні тенденції в суспільному розвитку цих земель: розкол національного руху, зведення нанівець можливості легальної політичної і культурної діяльності, придушення опозиційних сил, застосування імперськими державами репресивних акцій, руйнування народного господарства, деформація структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу.

Єдиним позитивним для України наслідком війни було те, що війна виснажила обидві імперії і прискорила їхній крах. Українство накопичувало національно-визвольну енергію, чітко усвідомлювало, що без активізації національної боротьби неможливо відродити українську державність.