У складі Австро-Угорщини

• Пристосування політичної системи управління до здійснення великодержавної колонізаторської політики цісарського уряду:

• Вся адміністративна влада зосереджувалася в руках намісників, призначених імператором;

• Підпорядкованість намісникам:

• поліції;

• місцевих органів управління:

• повітові старости;

• бургомістри в містах;

• війти в селах.

• Політика Австро-Угорщини була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії як джерело дешевої сировини та ринку збуту промислових товарів і машин.

• Ці землі були найубогішими в Європі, їх називали «коморою економічних абсурдів».

• Консервація економічної відсталості.

• Господарство Західної України було аграрним, зміни в сільському господарстві відбувалися повільно, переважно прусським шляхом.

• Зберігалося поміщицьке землеволодіння (більше 40% орних земель належало 2400 крупним землевласникам).

• Наявність пережитків кріпацтва.

• Збереження церковного землеволодіння.

• Аграрне перенаселення.

• Низька продуктивність сільського господарства.

• Безземелля штовхало селян на еміграцію за океан (до Канади, США, Аргентини, Бразилії та ін.).

• Промисловість, хоча і зробила значний крок вперед, залишалася відсталою, темпи розвитку були надзвичайно низькими.

• Важкої промисловості фактично не існувало, слабо розвинуте машинобудування.

• Свідоме гальмування та незацікавленість австрійського уряду в промисловому розвитку регіону:

• Переважання дрібних підприємств;

• Повільний розвиток;

• Домінування іноземного капіталу (австрійський, німецький, англійський, французький);

• Більш високі податки;

• Низьке фінансування;

• Створення кращих умов для австрійських підприємців;

• Система державного мита блокувала продаж за кордон готової продукції;

• Нерівномірний розвиток галузей промисловості.

• Провідними галузями були:

• Нафтовидобувна (в районі Дрогобича і Борислава) – давала 5% світової видобутку нафти;

• Деревообробна;

• Горілчана;

• Виробництво солі;

• Виробництво гірського воску;

• Харчова промисловість.

• Формувалися кооперативи, ощадні каси, господарські і промислові спілки:

• Виникають монополістичні об'єднання:

• «Галицько-карпатське товариство»;

• «Галичина»;

• «Мундус»;

• «Сольва».

• в 1904 р. заснована Ревізійна спілка українських кооперативів (РСУК), яка стала організаційно-ідейним центром українських кооперативів;

• на початку ХХ ст. пряшевський єпископ Ю.Фірцак організував «Верховинську акцію» (ряд заходів щодо покращання становища селян).

• Повільно йшов процес зростання міст:

• Найбільшим містом був Львів, де чисельність населення складала 200 тис. осіб.

• Українці складали 25-30% міських мешканців.

• У порівнянні із Наддніпрянською Україною економіка Західної України була відсталою і носила яскраво виразний колоніальний характер.

• Українська нація формувалася як аграрна нація. Це пояснюється не стільки психологічними чинниками (глибока любов українців до землі), скільки політикою національного пригноблення з боку імперій.