Діяльність Українського національного Конгресу

(6-8 квітня 1917 р.)

• Курс на національно-територіальну автономію у складі Росії у формі федеративної демократичної республіки.

• Визнання УЦР представницьким законодавчим органом України, розширення її складу.

• Обрання комітету з 20 осіб для ведення справ між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада.

• Діяльність Конгресу продемонструвала переважання у суспільстві ідеї автономії України у складі Росії.

Причини переважання автономістських настроїв в Центральній Раді

• Програмною установкою більшості політичних партій і сил Центральної Ради була саме автономія.

• Український народ ще не сформувався як нація.

• Не сформована загальна українська ідея, тому ідея незалежності не була поширеною, визнаною й популярною в масах.

• Серед української політичної еліти поширеними були ілюзорні надії на справедливе та раціональне рішення національного питання революційною демократією Росії.

• В складі Росії у України був, як здавалося, шанс отримати хоча б автономію, а проголошення незалежності залишило б її наодинці в епіцентрі Першої світової війни фактично без державних структур, без армії, без фінансування та надійного матеріального забезпечення. В таких умовах Україна могла стати легкою здобиччю воюючих сторін з перспективою перетворитися на колонію.

Причини, за якими проголошення незалежності негайно на той момент було неможливо

• Україну як державу Антанта та Троїстий союз на початку революції не визнавали. Для них вона була лише складовою частиною Австро-Угорщини та Росії.

• В плани воюючих сторін не входило надання Україні незалежності – навпаки, вони самі прагнути вирішити свої проблеми за рахунок України.

• Україна лише починає формування своїх органів управління.

• Не проведені мирні переговори - не створено умови для реформування.

• Не створено українську казну, всі державні грошові кошти перебували в Банку Росії, яким відав Тимчасового уряд, і ЦР розраховувала на матеріальну допомогу та інвестиції з боку Росії.

• Не сформовано національну боєздатну армію, тому Україна не змогла б захистити свою територію від зазіхань іноземних держав.

Етапи боротьби за автономію України

Етапи боротьби за автономію України

Український національний конгрес

(5-7 квітня 1917 р.)

- Доручення: Центральній Раді вимагати від Тимчасового уряду автономії України.

II Всеукраїнський військовий з’їзд

(5-10 червня 1917 р.)

• Зібрання делегатів на Софійському майдані з вимогами визнання автономії України;

• Ухвалено та проголошено I Універсал Центральної Ради.

Поповнення чисельного складу Центральної Ради

Квітень 1917 г.	+	Травень 1917 г.
150 представників від партій, обраних Українським Національним конгресом		700 представників від військового, селянського, робітничого з'їздів
Осінь 1917 г.
882 представника