Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України

В Україні необхідно створити сприятливі умови для розвитку підприємництва, оскільки воно доволі чутливо реагує на такі чинники, як нестабільність правового поля, наявність різних адміністративних перешкод, не виважена економічна політика уряду тощо. Дня того, щоб проаналізувати зміни, що відбулися у підприємницькій діяльності в Україні у 1990-2006 pp., розглянемо їх на прикладі малих підприємств.

У 2006 р. в Україні налічувалося понад 307398 малих підпри­ємств, на яких працювало близько 2 млн. осіб (рис. 5.1.3). Якщо у 1998 р. загалом по Україні на 10000 осіб припадало 35 малих підприємств, у 2006 р. - 66 малих підприємств, тобто за цей період цей показник збільшився у 1,9 рази. У порівнянні з 1991 р. кількість малих підприємств в Україні збільшилася у понад 6,5 разів, що є найнадійнішою гарантією демонтажу підвалин адміністративно-командної системи господарювання та подальшого розвитку ринкових відносин. Проте зростання кількості малих підприємств в Україні відбувалося на фоні їх подрібнення, що опосередковано свідчить про слабкі позиції цього сектора вітчизняної економіки, про економію на масштабах та тінізацію діяльності. Якщо у 1991 р. на одному малому підприємстві в середньому працювало 25 осіб, у 1998 р. частка продукції малих підприємств у загальних обсягах виробництва продукції в Україні становила 11,3 %, то у 2006 р. -вже 7-8 осіб, у 2006 р. частка продукції малих підприємств - 4,8 %. [22, С 318; 27, С. 329,333,38].

У 2005 p. кількість малих підприємств, що мали обсяги вироб­ництва, становила 72 % від офіційно зареєстрованих, відповідно 28 % малих підприємств формально не здійснювали виробничі операції, що опосередковано вказує на тіньову діяльність підпри­ємців, які не відчувають необхідності в легалізації їхньої роботи. Незадовільним є і фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, який одержали малі підприємства України у 2005 р. Цей показник має від'ємне значення, що є свідченням збиткової Діяльності вітчизняних малих підприємств, їх неспроможності у повному обсязі заплатити визначені чинним законодавством

231

Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України

податки та інші обов'язкові платежі, досягнути відповідного соціального та економічного результату. Це ще раз підтверджує те, що розвиток малого підприємництва в Україні за роки незалежності відбувається у складних економічних умовах.

Щодо галузевої структури малих підприємств, то за 1994-2006 pp. у ній не відбулося значних змін. Зокрема, найбільша кількість малих підприємств зосереджена у сфері оптової та роздрібної торгівлі, громадського харчування. Якщо у 1994 р. вони становили 40,1 % від усієї кількості офіційно зареєстрованих малих підпри­ємств, у 2006 р. - вже 30,1 %. Це зумовлене тим, що в цій галузі економіки України найлегше розпочати підприємницьку діяль­ність, оскільки не вимагається значного обсягу початкового капі­талу, відносно швидкий строк окупності вкладених коштів, нескладні умови започаткування та ведення власної справи. Другою за значимістю є діяльність пов'язана з операціями з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам, у 2006 р. на неї припадало 19,5 % від загальної кількості малих підприємств. Провідні позиції у секторі малих підприємств України належать промисловості, що частково зумовлене реструктуризацією існуючих в Україні великих підприємств і політикою демоно­полізації вітчизняної економіки. Якщо у 1994 р. згідно з даними

232