Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці

Проблеми вдосконалення податкової системи в Україні.

Протягом останніх років у сфері податкової реформи в Україні відбулося багато позитивних зрушень. Деякі з прийнятих Верхов­ною Радою України законів, постанов Кабінету Міністрів і норма­тивних актів Державної податкової адміністрації України з питань оподаткування сприяли створенню ефективної податкової системи в Україні. Наступним кроком у напрямку створення такої системи може стати прийняття ретельно розробленого Податкового кодексу. Зараз на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект Податкового кодексу, підготовлений урядом, разом із трьома іншими проектами кодексів, запропонованими депутатами Верхов­ної Ради України. Коли Верховна Рада України буде визначатися з тим, над яким із запропонованих проектів Кодексу продовжувати роботу, то це необхідно робити у контексті подальшого проведення податкової реформи і розвитку ефективності податкової системи.

Головна мета податкової системи повинна полягати у забезпе­ченні надходжень податків у бюджет.

Податкова система може мати значний вплив на діяльність і поводження платників податків. Унаслідок цього часто пропонують використовувати податкову систему для забезпечення бажаного поводження суб'єктів оподаткування, хоча така ціль не має нічого спільного із забезпеченням надходжень у бюджет. Наприклад, якщо є бажання захистити від конкуренції вітчизняні підприємства окре­мого сектора економіки, то можна підвищити податки на підпри­ємства - конкуренти або на продукцію таких підприємств. При цьому очікується, що введення більш високих податків на конку­рентів і їхню продукцію примусить останніх установлювати такі ціни на власну продукцію, що буде вище ціни на продукцію місцевих підприємств, що захищаються за допомогою проведення податкової політики. Однак внаслідок такого підходу населення буде змушено купувати товари за більш високими цінами, чим це було б за умов вільної конкуренції.

Якщо держава прагне стимулювати інвестиції, то цієї мети можна досягти шляхом оподаткування споживання і надання податкових пільг інвесторам. При цьому грошові кошти, що

273

Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України

витрачаються платниками податків на власні нестатки, можна було б оподаткувати, а грошові кошти, що заощаджуються або інвесту­ються, звільнити від оподаткування. Безумовно, це буде сприяти заощадженню й інвестуванню. Однак це також приведе до збіль­шення податкового навантаження на ту частину населення, що не буде мати коштів для інвестування. Цей підхід міг би навіть при­вести до зворотньо-пропорційного розподілу податкового наванта­ження - чим більше має платник податків коштів для інвестицій, тим менше буде відносна частка податкового навантаження на таку особу [19].

Держава повинна прагнути забезпечувати безкоштовне нав­чання, медичне обслуговування, надавати допомогу молоді і пенсіонерам і т.д., інакше кажучи, від уряду очікується забезпе­чення високого рівня життя всього населення. Цього можна досягти за допомогою більш прогресивної податкової системи, при якій особи з високими доходами будуть сплачувати податок на доход по високим, майже конфіскаційним, ставкам податку - від 80 до 90 відсотків. Такий підхід перерозподіляє дохід на користь менш забезпечених верств населення. Однак він також може обумовити скорочення інноваційних проектів і інвестиційної діяльності, оскільки монетарні наслідки такої діяльності у випадку успіху будуть обкладатися податками по більш високих ставках - від 80 до 90 відсотків.

Якщо визначити головну мету податкової системи як забез­печення надходжень у бюджет і побудувати її відповідним чином, то тоді не будуть виникати приховані податкові субсидії і не буде перекручувань у розподілі податкового навантаження.

Особливо складною сьогодні залишається ситуація з оподатку­ванням доходів фізичних осіб. Додаткові надходження від фізич­них осіб щороку відіграють дедалі важливішу роль у формуванні дохідної частини бюджету. Про цю тенденцію яскраво свідчать цифри. У 2003 р. було забезпечене надходження основних податків із фізичних осіб до бюджету на суму понад 10,6 млрд. грн. Якщо частка надходжень податків від фізичних осіб у зведеному бюджеті 1997 р. становила 20 %, то у 2003-му - уже близько 31 %, а в окремих

274