Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України

та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, систему заходів, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досяг­нення стабільного економічного зростання та екологічної безпеки населення [2д].

Що ж таке еколого-економічна безпека? Яка її роль у розвитку національної економіки?

У загальному плані під еколого-економічною безпекою розу­міють захищеність держави від наявних чи потенційних можливих економічних та екологічних загроз.

Сукупність еколого-економічної безпеки визначають такі фактори: - здатність національної економіки забезпечити незалежний

економічний розвиток держави; - здатність України захистити від внутрішніх і зовнішніх

деструктивних впливів; - здатність держави забезпечити екологічно комфортне

життя та добробут населенню.

Екологічна безпека в системі національної економіки скла­дається з:

-техніко-виробничої безпеки; - енергетичної безпеки; У технологічної безпеки.

У системі економічної безпеки національної економіки значне місце займає техніко-виробнича безпека, що передбачає здатність держави запобігати і компенсувати наслідки можливого скорочення виробництва та його технічного забезпечення.

Енергетична безпека є критерієм захищеності держави та її громадян від загрози дефіциту енергоресурсів чи порушень в їх енергопостачанні. У цьому контексті держава повинна здійснювати постійний моніторинг з метою запобігання негативним наслідкам у зв'язку з перебоями в енергозабезпеченні національної економіки.

Сьогодні в Україні склалась критична ситуація з енергоресур­сами і енергозабезпеченням.

За даними Мінерго України, 48 % енергоблоків теплових електростанцій, що становлять основу національноїелектроенерге-

79

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

тики, повністю відпрацювали свій граничний ресурс. Для їх відновлення потрібно не менш як ЗО млрд дол. США. Не кращий стан у вугільній промисловості, яка є головним джерелом палива для інших галузей енергетики.

Однак передусім енергетична безпека України пов'язана із зовнішніми чинниками. Більшість енергоносіїв імпортується. Імпорт енергоносіїв у 2001 р. становив 6,3 млрд дол. США (39,6 % загального імпорту). В імпорті палива переважають природний газ (52,6 %) та сира нафта (33,7 %) [78д].

Згідно з Національною енергетичною програмою в 2010 р. частка власних первинних ресурсів ПЕК зросте до 60 %. Однак і в цьому разі порогові значення економічної безпеки не будуть досягнуті.

Порівняно з 1990 р. видобуток вугілля скоротився більше ніж удвічі і тепер знаходиться нарівні 1938-1939 pp., газу-в 1,5 рази, нафти - майже на третину (рівень 1961-1962 pp.), виробництво основних нафтопродуктів скоротилося в 3-6 разів і знаходиться на рівні 70-х pp. минулого століітя. Це негативно позначилось на багатьох секторах національної економіки.

Перспективним напрямом забезпечення енергетичної безпеки є ефективніше використання палива у сфері виробництва електро­енергії і тепла. Зокрема, важливим резервом є постачання на ТЕС вугілля, збагаченого до відповідного проектного р>івня. Це дасть змогу відчутно скоротити витрачання на вугільних ТЕС гостро­дефіцитних мазуту і природного газу.

Необхідність реалізації інноваційної моделі національної економіки актуалізує проблему технологічної безпеки національної економіки.

Ця безпека базується на стані науково-технологічного потен­ціалу держави з однієї сторони та певних гарантіях щодо розробки нових технологій та інновацій - з іншої.

Найбільш важливими напрямами забезпечення технологічної безпеки є:

- розвиток фундаментальних наукових досліджень; - розробка нових заощаджуючих та екологічно безпечних

технологій;

80