4.1.2. Розвиток базових галузей промисловості України за роки незалежності

Паливно-енергетичний комплекс України (ПЕК) належить до найвпливовіших секторів промисловості. До початку 1990-х pp. ПЕК України розвивався як невід'ємна складова цього сектора економіки колишнього СРСР та орієнтувався на дешеві енерго­ресурси Росії, Туркменістану та Казахстану. Після проголошення

140

Таблиця 4.1.2

Галузева структура промислового виробництва в Україні у 1990-2005 pp., у %

	1990	1994	1995	7997	7998	7999	2000*	2007	2002	2003	2004	2005
Промисловість	100	100	100	100	100	100	100	100	100	inn	100	100
Електроенергетика	3,2	11,5	11,0	12,6	16,5	16,2	12,1	14,1	13,2	11,3	16,3	15,9
Паливна промисловість	5,7	11,2	13,2	11,1	11,6	11,2	10,1	10,5	12,1	15,8	-	-
Чорна металургія	11,0	19,9	21,8	22,7	22,9	23,8	27,4	20,6	20,5	21,8	23,3	22,1
Кольорова металургія	1,1	1,3	1,6	1,5	1,6	2,2	2,4
Хімічна та нафтохімічна промисловість	5,5	6,4	7,0	5,9	5,7	5,4	5,9	6,9	6,6	6,8	6,2	6,4
Машинобудування та металообробка	30,5	16,9	16,0	15,8	15,1	14,1	13,4	11,5	12,1	13,1	13,4	12,7
Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість	2,9	2,4	2,2	2,0	1,7	2,2	2,4	2,8	2,9	2,9	-	-
Промисловість будівельних матеріалів	3,4	4,0	3,9	3,3	3,3	3,1	2,7	3,1	3,1	2,9	-	-
Легка промисловість	10,8	4,4	2,8	1,8	1,5	1,6	1,6	1,6	1,6	1,3	1,2	1,1
Харчова промисловість	18,6	17,1	15,1	16,9	14,9	15,1	16,8	19,1	19,1	18,5	15,8	16,3
Інші галузі	7,3	4,9	5,4	6,4	* 2	5,1	5,2	9,8	8,8	8,5	-	7,8

* до 2000 р. статистичні дані відображалися згідно зі старою КВЕД. Складено на основі: [15; 28, С. 114; 27, С 105].

Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика

незалежності ця особливість функціонування вітчизняного ПЕК зумовила потребу в імпорті енергоресурсів та вплинула на його наступну діяльність. Перед Україною нагальною потребою стало реформування ПЕК з метою забезпечення необхідного рівня економічної та енергетичної безпеки країни.

ПЕК України охоплює такі важливі галузі, як електроенергетика, вугільна та нафтогазова промисловості. Електроенергетика України належить до найрозвинутіших галузей промисловості. Про це свідчить те, що у складі колишнього СРСР Україна була єдиною республікою, що мала своє міністерство енергетики [33, С. 367]. Під контролем України перебували також лінії передачі електро­енергії, по яких вона експортувалася до країн Центральної та Східної Європи. У радянські часи в Україні були збудовані одні з найбільших і перших ГЕС та АЕС, але ці здобутки надзвичайно дорого обійшлися нашій країні. Під час будівництва ГЕС та АЕС було знищено найродючіші землі України, тисячі людей були виселені зі своїх домівок, забруднено радіацією значна частина території країни. Наслідки такого хижацького ставлення до природних багатств України та до її народу буде відчувати ще не одне покоління українців.

Багатовекторність і складність проведення ринкових перетво­рень в Україні позначилися на розвитку електроенергетики.

Якщо у 1990 р. в Україні виробництво електроенергії становило 298,5 млрд. кВт-год., то у 2005 р - 186,1 млрд. кВт-год., тобто скоротилося у 1,6 рази., найменше було вироблено електроенергії у 2000 р. Також докорінно змінилася структура виробництва електроенергії (рис. 4.1.2). Якщо у 1990 р. частка електроенергії, виробленої на ТЕС України, становила 70,9 % у загальному балансі, то у 2005 р. - вже 45,5 %. Натомість упродовж 1990-2005 pp. у загальному балансі збільшувалася частка електроенергії, виробленої на АЕС України, з 25,5 % у 1990 р. до 47,8 % у 2005 p., і це незважаючи на закриття у 2000 р. ЧАЕС. Однією з вагомих причин скорочення обсягів виробництва електроенергії ТЕС після проголошення незалежності було призупинення будівництва нових

142