Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці

надходження коштів до бюджету для фінансування витрат; -компетенція - встановлення та скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законо­давства про оподаткування виключно Верховного Радою Укра­їни, Верховною радою автономної Республіки Крим і сільсь­кими, селищними, міськими радами; - єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати, податкового періоду, ставок податку, строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг. - доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів. Залежно від періоду часу та характеру завдань, що підлягають розв'язанню, у структурі податкової політики можна виділити податкову стратегію та податкову тактику.

Податкова стратегія визначає довгостроковий курс держави в галузі оподаткування та передбачає розв'язання великомасш­табних завдань.

Податкова тактика передбачає розв'язання завдань конкрет­ного періоду розвитку через внесення оперативних змін та доповнень у податкову систему та податковий механізм.

Податкова практика виробила велику кількість різноманітних податків і зборів. При цьому кожен із податків має свої специфічні риси. Для з'ясування змісту та сутності того чи іншого податку, визначення характеру його впливу на соціально-економічний розвиток суспільства, розробки обгрунтованої податкової стратегії і тактики проводиться їх класифікація.

Класифікація податків - це систематизоване групування податків за однорідними ознаками.

Класифікація дозволяє об'єднати все розмаїття податків у Декілька груп і тим самим полегшити їх вивчення та практичне застосування. В теорії оподаткування для класифікації податків використовуються різні критерії.

Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України

В сучасних економічних умовах податки класифікуються за формою оподаткування, за економічним змістом об 'єкта оподат­кування, за способом стягнення, за характером використання, за рівнем державних структур, які впроваджують податки.

Прямі податки - це податки, які справляються з доходів або майна платника податку. Вони поділяються на особисті та реальні.

Особисті податки - це податки, що сплачуються платником за рахунок і в залежності від доходу з врахуванням платоспромож­ності. Наприклад, податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок на дивіденди тощо.

Реальні податки - це податки, які сплачуються з майна, в їх основу покладено не реальний, а передбачуваний середній дохід, наприклад, податок на нерухомість, плата на землю, податок з власників транспортних засобів.

Непрямі податки - це податки на товари та послуги, які вста­новлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу. До них належать фіскальні монополії, акцизи, мито.

Фіскальна монополія - це прибуток держави від продажу моно­полізованих державою товарів. Розрізняють повну монополію, коли держава залишає за собою право на виробництво й продаж окремих груп товарів за встановленими нею цінами, і часткову, коли держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво окремих видів товарів, або ціноутворення і продаж. Специфічні акцизи встановлюються на окремі види товарів і стягуються за диференційованими ставками.

Універсальні акцизи встановлюються на більшість груп товарів за уніфікованими ставками. У податковій практиці використову­ються три форми універсальних акцизів: - податок з продажу (купівлі), що стягується у сфері оптової або

роздрібної торгівлі; об'єктом його є валовий дохід на кінцевому

етапі реалізації чи виробництва товарів; - податок з обороту, який стягується також з валового обороту,

але на всіх ступенях руху товарів; - податок на додану вартість, що оплачується на всіх етапах руху

товарів, але не з валового обороту, а з доданої вартості.

272