Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки

оцінками академіка В.Медведєва, вона становить лише 3 бали при існуючій десятибальній шкалі [144]. Тому дуже актуальним є якнайширше впровадження ґрунтозахисних систем землеробства та оптимальних сівозмін. Необхідно вдосконалювати структуру угідь та формувати високопродуктивні, екологічно стійкі агро ландшафти.

Для цього розорюваність орних земель слід знизити до 50 %, а частку лісів, сіножатей і пасовищ збільшити до 20 %, лісистість до 20-22 %, площі земель природоохоронного фонду довести до середньосвітового рівня (5 %). Форми власності у сільському господарстві слід змінювати з урахуванням вимог екологічно збалансованого землекористування. У цьому контексті треба усвідомити, що у нових власників землі і землекористувачів не завжди є знання для здійснення проектів із захисту грунтів від водної та вітрової ерозії. Тому проведення земельної реформи повинно супроводжуватись створенням відповідних центрів на місцях, які б займались екологічним навчанням. Отже, біофізичні критерії та вимоги екологічно збалансованого землекористування мають стати пріоритетними у приватизаційних процесах привати­зації землі.

Необхідність зміщення пріоритетів екологічної політики, що спрямована не на збільшення екологічних платежів, а на поперед­ження некоректних рішень у сфері природокористування посилюється негативними тенденціями скорочення інвестиційної діяльності в перехідній економіці держави. Питома вага інвестицій у валовому внутрішньому продукті зменшилась з 17,2 % у 1992 р. до 13,3 % в 1998 р. Обсяги державних бюджетних інвестицій скоротились у 12 разів, помітно зросли обсяги незавершеного будівництва, що створює поле для зниження економічної відпо­відальності суб'єктів господарювання у сфері природокористу­ванні. У 1998 р. вперше за останні роки вдалося досягнути при­росту внутрішніх інвестицій, однак ця тенденція, на жаль, не була закріплена в 1999 р. Загалом, аналіз структури та динаміки капітальних вкладень по галузях економіки свідчить про негативні тенденції їх скорочення у галузях природокористування. Якщо в

379

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

1996 р. обсяг капітальних вкладень в ці галузі становив 1007 млн.грн., або 8 % від загального обсягу капітальних вкладень в економіку України, то в 1998 р. він становив лише 640 млн.грн., або 5 %. Зниження частки національних заощаджень у структурі ВВП України не дає підстав для оптимізму на майбутнє.

Фінансування інвестиційних проектів, спрямованих на еколо­гічно стійкий розвиток національної економіки, - це не лише внутрішній пріоритет нашої держави. Тому вони не повинні фінансуватись лише за рахунок традиційних позик, отриманих на світових фінансових ринках. Ці умови позик, що передбачають великі % ставки слід переглянути. Україна повинна поставити перед світовим співтовариством свої умови щодо створення тут екологічно збалансованої економіки. Адже очевидною є нерівність багатих і бідних країн щодо використання природного капіталу планети. Однак в умовах зростання дефіциту природного капіталу, особливо мінеральних ресурсів, загрози глобальної екологічної катастрофи багаті країни не завжди усвідомлюють те, що вони стають щораз більше залежними від країн, що розвиваються. Наприклад, США імпортують з країн третього світу 80 % паливних ресурсів, 26 % промислових товарів, 25 % засобів виробництва і 53 % споживчих товарів. Тому справедливою є, на нашу думку, теза в програмі розвитку ООН про те, що "вперше в історії людства світ близький до того, щоб створити єдину, об'єднану глобальну систему" [4].

Однак, слід зазначити, що ця залежність не пов'язана лише з імпортними операціями. Країни Третього світу є цінним потен­ційним ринком для розвинутих країн. Однак УкраГїна, що знахо­диться в географічному центрі Європи має також значний вплив на інші європейські держави щодо збереження стійкості і оздо­ровлення довкілля. Так збережене біорізноманіття Українських Карпат створює сприятливі передумови для екологічної стабіль­ності в країнах Центральної та Західної Європи. Цей чинник повинен бути врахований в стратегічних програмах екологічно збалансованого розвитку європейських держав. Не можна забувати, що зростаючий протекціонізм Першого світу призвів у 1980 р. до

380