Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки

В умовах панування командно-адміністративної системи економіка України формувалась без урахування потреб та інтересів її народу, об'єктивної оцінки екологічних можливостей природи. Внаслідок цього в Україні склалася одна з екологічно "найбрудні-ших" економік - перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями. На території України, що займала лише 2,7 % території колишнього СРСР, на одиницю площі було розташовано промислових підприємств у 10 разів більше ніж у Радянському Союзі загалом. Чегверта частина промислових викидів колишнього Союзу ще й досі лягає важким тягарем на населення України та навколишнє природне середовище. За оцінками західноєвропейських експертів, у 1990 р. втрати України внаслідок погіршення екологічної ситуації становили 15-20 % ВВП [272д].

Територія України характеризується різною здатністю ланд­шафтів асиміляції техногенного забруднення [23 9д]. Тобто для України властиві як техногенно пошкоджені ландшафти, так і ландшафти, що здатні успішно протистояти техногенному впливу (табл. 7.3.1).

Високою буферністю володіють ландшафти Закарпатської, Івано-Франківської, Полтавської та Сумської областей [239д]. Водночас найвразливішими до антропогенно-техногенних навантажень є ландшафти південно-степових регіонів нашої держави: Херсонської, Дніпропетровської, Миколаївської і Запорізької областей, а також Криму.

Отже, в Україні спостерігається значна диференціація асимі­ляційного потенціалу різних регіонів. Тому, на нашу думку, доцільно зробити оцінку цього потенціалу в кожному регіоні. Лише на цій основі можна приймати регіональні конвенції екологічно збалансованого розвитку, основні положення яких потрібно зак­ладати у нормативно-законодавчі акти, що затверджуються Верхов­ною Радою. Такий підхід дасть змогу виважено і диференційо­вано будувати стратегію екологічно збалансованого розвитку кожного регіону на перспективу. У цьому контексті Карпатський та Кримський регіони повинні стати експериментальними поліго-

373

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

Таблиця 7.3.1

Розподіл ландшафтів України за здатністю до самоочищення від негативного техногенного забруднення [4]

Здатність до самоочищення	Частка території України (%)	Площа території (тис.га)
Дуже слабка	3,2	1930,45
Слабка	35,0	21114,45
Помірна	25,3	15262,73
Інтенсивна	32,0	19304,64
Дуже інтенсивна	4,5	2714,72

нами реалізації концепції сталого (збалансованоіго) розвитку в Україні. Це зумовлено тим, що вони є одними з небагатьох регіонів в світі, які зберегли свою природну біорізноманітність, яка є свід­ченням потужного енергетичного бюджету, що зацікавлює країни Центральної і Західної Європи.

Якщо говорити про регіональні пріоритети, що зумовлюють швидкий перехід національної економіки на модель екологічно збалансованого розвитку, то слід виділити такі:

- створення раціональної регіональної структури економіки, на основі проведення соціоекологічного районування, та критеріїв ресурсо-екологічної безпеки і просторових вимог екологічно збалансованого розвитку;

- розпрацювання соціоекологічних програм розвитку територій, що передбачали б реалізацію системи заходів по їх екологічно збалансованому природокористуванню

- вдосконалення територіальних пропорцій розвитку економіки завдяки ефективнішому використанню внутрірегіональних можливостей ресурсів природного та людського потенціалу;

- перепрофілювання та реконструкція промислових комплексів до застосування екологічно чистих технологій та виготовлення відповідної продукції, орієнтованої на зниження енерго- та матеріаломісткості. При цьому слід врахувати біофізично доцільну господарську місткість локальних екосистем;

374