Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки

видатків забезпечують вплив на макроекономічні процеси. Фіскальна політика в перехідній економіці має вагоміше значення, ніж в розвинутій ринковій. Це зумовлено багатьма обставинами. Головною обставиною є те, що за допомогою фіскальної політики уряд може змінювати структуру національної економіки, забезпе­чувати пріоритетний розвиток тих або інших галузей, впливати на структуру зайнятості, зменшувати економічні коливання, досягати природного ВВП за повної зайнятості, впорядковувати державні фінанси тощо.

Про фіскальну політику як знаряддя макроекономічного регулю­вання можна судити за структурою податкових надходжень та державних видатків, а також і за стабільністю податкової системи загалом. Стримувальна фіскальна політика забезпечила досягнення макроекономічної стабільності у монетарній сфері. Однак фіскальну політику недостатньо використовувати для досягнення інших цілей макроекономічного регулювання, передусім для зміни галузевої структури економіки. Адже в перехідній економіці держава вже не може прямо впливати на формування галузевої структури як це було в умовах командно-адміністративної системи. Тому доцільно застосовувати інструментарій політики впливу на галузеву структуру вітчизняної економіки, зокрема через надання пільг в оподаткуванні, підтримки певних галузей і виробників за рахунок коштів державного бюджету.

Дерегуляція "відкриває" національну економіку міжнародному суперництву. Однак в сучасному глобалізаційному світі, це супер­ництво може бути і небезпечним для національної економіки, оскільки послаблює її регуляторні державні механізми щодо забезпечення макроекономічної стабілізації. У таких умовах націо­нальна економіка втрачає потенціал своєї самодостатності. Як справедливо зазначає О. Г. Білорус: "Зараз об'єктивно існує гло­бальний закон внутрішньої компресії економіки, суть якого поля­гає в тому, що чим сильніший зовнішній вплив на національну економіку, тим вищим повинен бути рівень інтеграції та внутрішніх взаємозв'язків, щоб чинити опір негативному зовнішньому впливу і загрозам. Як у двигуна внутрішнього згорання, у якого є багато

1П7

Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національної економіки

отворів, але вони не порушують його внутрішню компресію, від якого залежить його потужність" [37д].

У Конституції нашої держави зазначено, що Україна будує модель соціально орієнтованої ринкової економіки. Водночас глобальний капітал транснаціональних корпорацій (ТНК) не може вважатись чинником соціалізації та екологізації розвитку націо­нальних економік бідніших країн.

В умовах поляризації сучасного світу, де рівень диференціації між економічним добробутом держав складає 1:90, спостерігається значне зрощення економічних інтересів ТНК з економічними інтересами владної державної бюрократії, яка національні інтереси держави часто переводить в ранг особистих економічних інтересів з метою їх реалізації.

У зв'язку з цим стратегічним пріоритетом національної економіки України є забезпечення самодостатності економіки, що дасть можливість максимально зберегти такі її сектори, як:

- продовольчий;

- енергетичний;

- освіти та інформаційних систем;

- науки і нових технологій.

Це є пріоритети національних інтересів, що формують основу національної економічної безпеки.