Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки

-прогнози наслідків від соціально-економічних чи екологічних

подій; - виробничі прогнози; - науково-технічні (інноваційні) прогнози; - прогнози стосовно платіжного балансу держави тощо.

Водночас узагальнюючі прогнози охоплюють велику територію дослідження або секторальну площину національної економіки. Найбільш узагальненим є "Державний прогноз соціально-еконо­мічного розвитку України", який за своєю сутністю є довготермі­новим прогнозом (на 10-15 років) і включає аналіз, оцінку і прогнозні індикатори та пропорції розвитку національної еконо­міки на довгу перспективу. Такий прогноз є орієнтиром для реалізації того чи іншого сценарію розвитку в середньостроковому періоді (5 років) та на короткотермінову перспективу (2-3 роки).

Процес економічного прогнозування в державі мусить базува­тись на аналізі таких компонентів: - ресурсів (економічні, соціальні, матеріальні, природні,

фінансові); - соціально-економічної та екологічної ситуації; - механізмів організаційної системи управління; - нормативно-правового забезпечення; - фінансового забезпечення тощо.

В економічному прогнозуванні використовують такі методи (рис. 3.2.1):

Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національної економіки

3.2.3. Індикативне макроекономічне планування

Державне регулювання національної економіки передбачає складання планів соціально-економічного та екологічно збалансо­ваного розвитку. Особливе місце в системі планування займає індикативне (рекомендаційне) планування.

Сутність цього планування полягає в тому, що уряд опосеред­ковано впливає на розвиток національної економіки.

Якими є механізми опосередкованого впливу уряду на суб'єкти господарювання?

1. Це, перш за все, методи координації діяльності суб'єктів госпо­дарювання;

2. Методи інформування суб'єктів господарювання про перспек­тивні наміри уряду;

3. Методи збалансованості економічної, соціальної та екологічної діяльності в національній економіці.

Особливе значення в системі планування в національній

економіці належить бюджетном)' плануванню.

Бюджетне планування - науково обґрунтований процес визначення джерел формування і напрямів використання бюд­жетних коштів. Зміст бюджетного планування визначається функціями, які воно

виконує:

О відображення бюджетної політики держави;

- вибір напрямів бюджетного фінансування, виходячи з необхід­ності раціонального фінансування економічних і соціальних суспільних програм;

- здійснення необхідного рівня перерозподілу бюджетних ресур­сів для досягнення темпів і пропорцій розвитку економіки та підвищення добробуту населення;

- встановлення раціональних форм мобілізації доходів бюджету та їх оптимальної структури. Об'єктом бюджетного планування є бюджетна діяльність

держави, державних установ та органів, бюджетних організацій;

предметом - бюджетні ресурси та їх рух у процесі економічного

відтворення.

128

Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки

Організаційні засади складання проекту державного бюджету встановлені статтею 96 Конституції України та статтею 32 Бюджет­ного кодексу.

Специфіка бюджетного планування полягає в завданні, об'єкті планування і сфері його застосування. Формування і розподіл, перерозподіл і використання державних фінансових ресурсів на всіх етапах економічного відтворення є основою організації і здійснення бюджетного планування.

Науково-аналітичною стадією розробки проекту бюджету є бюджетне прогнозування. На відміну від бюджетного планування, воно не має нормативного характеру і здійснюється шляхом застосування таких методів:

1. екстраполяції;

2. економіко-математичного моделювання;

3. експертних оцінок.

Бюджетне прогнозування залежно від терміну поділяється на:

1. короткострокове (до 1 року);

2. середньострокове (1-5 років);

3. довгострокове (5-10 років). Етапи бюджетного прогнозування:

1. постановка завдань і цілей;

2. збір та аналіз інформації;

3. вибір моделі прогнозування;

4. прийняття рішень щодо оптимізації показників бюджету на основі результатів моделювання.

Таким чином, бюджетне планування є дуже трудомістким процесом.

Підготовка та розробка Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік [2д; 13д]:

1. Кабінет Міністрів України разом з міністерствами та відом­ствами розробляє Основні напрями бюджетної політики на наступний рік;

2. Міністерство економіки готує прогноз основних макропоказни-ків економічного і соціального розвитку на наступний рік;

129

Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національної економіки

3. Національний банк України готує та подає до Еїерховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики та проект кошторису НБУ на наступний рік (до 1 квітня);

4. головні розпорядники бюджетних коштів, Державне казна­чейство, Міністерство фінансів, органи стягнення та інші учас­ники бюджетного процесу складають звітність про стан вико­нання бюджету за минулий рік та аналізують її;

5. Міністерство фінансів розробляє і здійснює оцінку попередніх показників доходів і видатків проекту зведеного і державного бюджетів на наступний рік;

6) підготовка та реалізація інших організаційно-методичних заходів, що мають забезпечити розробку основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік. Подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради Укра­ їни річного звіту про виконання закону про державний бюджет України та показників виконання бюджету за минулий рік (не піз­ ніше 1 травня).

Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання річного звіту готує висновки до звіту про виконання Закону України про державний бюджет України за минулий рік та використання коштів державного бюджету.

Верховна Рада України, незалежні аналітичні організації розгля­дають та аналізують виконання закону про державний бюджет України, основні макропоказники економічного і соціального розвитку України, реалізацію напрямів та завдань, передбачених законом про бюджет на минулий рік.

Не пізніше ніж за чотири дні до початку проведення парла­ментських слухань з питань бюджетної політики Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напря­мів бюджетної політики та прогнозні макропоказники еконо­мічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період.

Не пізніше 1 червня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань Верховної Ради України у Еіерховній Раді

130