Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

цілісну систему національної економіки, визначивши її найважливіші елементи та обґрунтувавши параметри її розвитку.

У XX ст. відбувалося удосконалення інструментарію дослідження національної економіки. Представники неокласичного напряму запропонували використовувати мікроекономічний аналіз при розгляді поведінки суб'єктів національної економіки. Відомий український економіст Є. Слуцький використав математичний апарат при розгляді теорії збалансованого бюджету споживача. Варте уваги його математичне обґрунтування ефектів доходу та заміщення [15, С. 491-492]. Також Є.Слуцький прагнув збудувати формально-праксеологічні засади економіки. Український вчений, розробляючи найважливіші положення праксеології, фактично запровадив системний аналіз для дослідження національної економіки та її компонент.

У відомій книзі Дж. М. Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936 р.) було використано теорію макроеконо-мічного аналізу для вивчення процесів і явищ, що відбуваються в національній економіці. Це економічне новаторство вченого дозволило йому дослідити національне господарство загалом, у процесі аналізу агрегованих величин з'ясувати, які існують причинно-наслідкові зв'язки між пими. Дж. М. Кейнс обґрунтував концепцію державного регулювання національної економіки і визначив конкретні напрями втручання держави у господарське життя, що охоплюють грошовий обіг і грошову політику, нагромадження капіталу та інвестування, реалізацію вироблених товарів. Ідеї англійського вченого справили значний вплив на подальший розвиток теорії національної економіки та економічну політику у багатьох країнах світу. Моделі економічного зростання були розроблені Р. Гарродом, Е. Гансеном, Дж. Гіксом, Е. Домаром та іншими, в яких при поясненні головних проблем національного господарства чільне місце надається інвестиціям.

У перші десятиліття після Другої світової війни стає популяр­ною теорія неолібералізму, яка декларує принцип економічної сво­боди та невтручання держави у розвиток національного госпо­дарства, проте, визнає за державою право на організацію соціаль-

35

Розділ 1

. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

ного життя суспільства. До найвидатніших представників цього напряму економічної науки можна зарахувати Л. фон Мізеса, Ф. Гайєка, Дж. Міда, В. Репке, Л. Ергарда, В. Еукена, ПІ. Алле, М. Фрідмана та інші. Економістами фрейбурзької школи була розроблена концепція соціального ринкового національного госпо­дарства, в основі якого є конкуренція та приватна власність, а держава за допомогою економічних важелів здійснює перерозподіл національного доходу з метою забезпечення соціальної справед­ливості. Неолібералізм доповнив теорію національної економіки пропозиціями поєднання дії вільних ринкових сил та економічної політики держави, спрямованої на забезпечення зростання і добробуту населення.

У 1950-1960-х pp. набуває визнання концепція неокласичного синтезу, обґрунтована 77. Самуелсоном. Ця школа запропонувала поряд з макроекономічним використовувати мікроекономічний аналіз, розвиваючи прикладні аспекти дослідження національного господарства. Зокрема, у національній економіці, залежно від стану справ у ній, необхідно використовувати як кейнсіанські методи регулювання, так і пропозиції економістів, які стояли на позиціях економічного лібералізму.

У другій половині XX ст. з'явилося багато альтернативних течій і напрямів, які розширили коло питань, що стосуються досліджень національної економіки. Інституціоналісти вказали на необхідність застосування міждисциплінарного підходу, що передбачає розши­рення меж економічної теорії та врахування досягнень соціології, політології, психології та інших наук при вивченні проблем розвитку господарки країни. З'явилися теорії "народного капіталізму", теорії індустріального та постіндустріального суспільства, концепції конвергенції та футурології. Це зумовлене тим, що у XX ст. неабиякий вплив на розвиток національної економіки мав науково-технічний прогрес, також посилилися процеси глобалізації та ускладнилася система господарських зв'язків між країнами.

У 1970-х pp. вченими було вказано на виникнення нових загроз у розвитку національної економіки, що спричинювались приско­ренням темпів індустріалізації, швидким зростанням населення і 36