3.1.2. Сутність, об'єкти, мета та методи державного регулювання національної економіки

Проблема економічної ролі держави в розвитку національної економіки є однією з головних проблем сучасної економічної науки. Очевидно, що держава володіє значним потенціалом впливу на її розвиток, оскільки через певні механізми може змінювати соціально-економічні чи еколого-економічні процеси і явища в національній економіці.

Якщо розглядати роль держави в національній економіці в історичному контексті, то, як відомо, в різні історичні епохи вплив держави на розвиток національної економіки був не однозначним, в залежності від тої чи іншої економічної системи.

108

Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки

Якщо в командно-адміністративних і соціальних економічних системах держава здійснювала всі регуляторні функції, то в ринкових економічних системах її роль була обмежена.

На початку XX ст. Дж. Кейнс і його учні запропонували світу теорію державного регулювання економіки в умовах ринкової системи господарювання. Вони вважали, що в короткотерміновому періоді часу, оскільки ринкові ціни не є гнучкими, держава мусить активно втручатись у регулювання соціально-економічних та еколого-господарських процесів.

Сьогодні маємо XXI ст., дещо змінений «портрет» світової економіки. Глобалізаційні процеси, що охопили світ суттєво впливають на національні ринки, їх структуру та економічний порядок розвитку національної економіки. Глобалізована економіка на жаль не є соціально орієнтованою і екологічно безпечною. Через надто високий рівень її природомісткості знищуються ресурси біосфери, що в свою чергу обумовлює зростання природних змін у світі. Втрати ресурсів природного довкілля призводять до нових втрат в економіці, зокрема розгортання інфляційних процесів тощо.

Як в цих умовах можна запобігти втратам у національній економіці? Які функції повинна виконувати держава та які механізми застосовувати?

Отже, сучасна система державного регулювання національної економіки (ДРНЕ) передбачає управління соціально-економічними і еколого-господарськими процесами у державі з метою їх збалансованого розвитку.

У вузькому розумінні державне регулювання національною економікою можна трактувати як процеси впливу державних суб'єктів на діяльність економічних агентів, що здійснюють господарську діяльність на території держави.

Об'єктом ДРНЕ виступають не фізичні чи юридичні особи, а процеси і явища відбуваються в національній економіці, а також її сектори, територіальні елементи, економічні відносини.

У зв'язку з цим держава повинна здійснювати постійний моні­торинг (нагляд) з метою запобігання загрозам (внутрішнім і зовнішнім), а також приймати адекватні економічні рішення для покращення макроекономічної ситуації в Україні.

109

Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національної економіки

Отже, які процеси і явища національної економіки є об'єктами державного регулювання? Перш за все, це:

1. процеси, що пов'язані з прийняттям господарських рішень на мікроекономічному рівні через дотації, субвенції тощо;

2. процеси, що пов'язані з прийняттям господарських рішень на мезоекономічному рівні (регіону, місцевості, району, міста тощо);

3. процеси, що пов'язані з прийняттям господарських рішень на макроекономічному рівні (структура господарської системи, ділова кон'юнктура, грошовий обіг, зайнятість, інвестиційні процеси, зовнішньоекономічні зв'язки тощо);

4. процеси, що пов'язані з прийняттям господарських рішень на рівні секторів та галузей національної економіки: промисло­вість, сільське господарство, державні, приватний сектори тощо;

5. процеси, що пов'язані з прийняттям господарських рішень щодо економічної, соціальної чи екологічної безпеки населення;

6. процеси, що пов'язані з прийняттям рішень участі національної економіки у світогосподарських зв'язках, організаціях та її міжнародних відносин.

Особливо важливими питаннями, які постійно мають бути об'єктом державного регулювання в національній економіці України, є:

- капіталізація національної економіки та її зростання; - конкурентноздатність національної економіки та її структура; - економічні цикли або господарська кон'юнктура; - грошовий обіг і запобігання інфляції; - зайнятість, регулювання ринку праці та запобігання безробіттю

і деінтелектуалізації, у зв'язку з відпливом мізків, кадрова

політика; - конкуренція внутрішня і зовнішня; •- ціноутворення та його диференціація; О індустріалізація та збільшення наукомісткості продукції; - регіональні ринки та нарощування їх потенціалу;

110