Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України

маневру, надзвичайної прагматичності у формуванні, захопленні і насиченні як національного, так і світового ринку.

Оскільки нині центр ваги економічних реформ перенесено в регіони і сам розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України майже в усьому залежить від ділової активності на місцях, то одним з головних стратегічних напрямів роботи на цьому рівні є правове забезпечення й координація зовнішньоекономічної діяльності регіонів, формування регіональних цільових програм її розвитку, згідно з наказом Міністерства економіки України від 4 грудня 2006 р. № 367 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо поряд­ку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх використання', створення підприємств з участю українського капіталу за рубежем.

На рівні підприємстЕїа, як головного суб'єкта зовнішньоеконо­мічної діяльності України стратегічно визначальним напрямом є максимально можливе залучення їх до зовнішньоекономічних зв'язків. А це обумовлює необхідність підтримки та стимулювання з боку держави технічного переозброєння, а в багатьох випадках і перепрофілювання підприємств.

Дуже важливу роль у розгортанні зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні відіграє розробка облдержадмі­ністраціями разом з управліннями митної служби цільових програм, спільних заходів по відкриттю нових митних пунктів (переходів), створення спеціальних фондів розвитку інфраструк­тури, відкоригування режимів оформлення декларацій для низки крупних підприємств тощо. Водночас у зовнішніх зв'язках вітчиз­няних партнерів особливе значення також має вирішення питань Щодо страхування експортно-імпортних операцій, надання гаран­тій зарубіжним інвесторам та кредитів для вітчизняних експортерів.

Резюмуючи, слід підкреслити, що для досягнення успіху у діяльності з зарубіжними партнерами засадничо стратегічне значення має вирішення таких проблем [5]: ^ формування прогресивної структури експорту, створення

системи його державної підтримки, включаючи фінансування,

кредитування і страхування;

325

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

- просування вітчизняних товарів та послуг на зарубіжні ринки

при інформаційній і фінансовій підтримці держави; - вдосконалення імпортного тарифу; - постійний контроль за обгрунтованістю цін та напрямами

використання валютних коштів; - досягнення сприятливого торгового режиму у відносинах із зарубіжними країнами та їх торгово-економічними органі­заціями й союзами, зняття дискримінаційних обмежень на поставки товарів з України; - врегулювання валютно-фінан сових проблем з кредиторами та

боржниками України; - координація і регулювання діяльності учасників ВЕЗ України,

контроль за дотриманням з їх боку інтересів держави; - створення умов для залучення іноземних інвестицій і успішної роботи зарубіжних інвесторів.

У зв'язку з вступом України до СОТ особливої актуальності набуває питання збільшення позитивного сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу і віднайдення нових резервів для забезпечення еквівалентної взаємодії національної економіки із зовнішнім економічним світом. Окрім цього треба врахувати короткотермінові тенденції, що виникають у зв'язку зі вступом України у СОТ. Адже на початковому етапі нарощування обсягів інвестиційного імпорту впливатиме на тимчасовий перехід від позитивного до від'ємного сальдо торгівельного балансу та рахунку поточних операцій, що буде фінансуватись за рахунок прямих інвестицій. Без сумніву, що у довготерміновій перспективі від'ємне сальдо поточного рахунку буде зменшуватись. Для цього в національній економіці необхідно нарощувати експортний потенціал через реалізацію інноваційної моделі її розвитку.

Національний інститут стратегічних досліджень спільно з Інститутом економічного прогнозування НАН України здійснили прогнозні оцінки динаміки платіжного балансу України до 2015 р. [239д]. Цей прогноз динаміки платіжного балансу зображено в табл. 6.3.2.

326

Теме 6.3. Зовнішньоекономічна політика України

Таблиця 6.3.2

Прогноз платіжного балансу України [239д]

(млн. дол. США)

	2003 р.	2005 р.	2009 р.	2011 р.	2015 р.
Рахунок поточних операцій	2891	1476	-50	-5	581
Баланс товарів та послуг	1288	60	-1618	-1704	-1369
експорт товарів та послуг	28953	34384	42070	47421	60893
імпорт товарів та послуг	-27665	-34324	-43687	-49126	-62261
Баланс товарів	-269	-1614	-3235	-3364	-3103
експорт товарів	23739	28753	35686	40477	52611
імпорт товарів	-24008	-30367	-38921	-43841	-55714
Баланс послуг	1557	1674	1617	1660	1734
надходження	5214	5631	6384	6944	8281
виплати	-3657	-3957	-4766	-5285	-6547
Доходи (сальдо)	-581	-684	-857	-896	-985
Поточні трансфер™ (сальдо)	2184	2100	2425	2595	2935
Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій	-631	-75	783	622	528
Капітальні трансферти	-	-	-	-	-
Прямі інвестиції (сальдо)	1411	1350	1600	1700	2100
Портфельні інвестиції (акціонерний капітал)	-1705	-730	-40	40	120
Середньо та довгострокові кредити і облігації	1256	513	358	-47	-621
Інший короткостроковий капітал	-1593	-1208	-1135	-1071	-1071
Зведений баланс	2260	1401	733	617	1110
Фінансування	-2260	-1401	-733	-617	-1055
Валові офіційні резерви (мінус: зростання)	-2045	-1100	-655	-617	-1050
Використання МВФ (чисте)	-215	-301	-78	-	-
Заборгованість за двосторонніми кредитами	-282	-	-	-	-
Реструктуризація двосторонніх кредитів	282	-	-	-	-
Довідково: Поточний рахунок У_%І*ВП	5,9	2,5	-0,1	-0,0	0,4
Темпи зростання експорту товарів та послуг	24,0	5,4	5,7	6,5	6,9
Гемпи зростання імпорту товарів та послуг	28,7	8,4	6,0	6,0	6,4
Гемли зростання експорту това£ів_	27,2	6,0	6,0	6,8	7,3
І емпи зростання імпорту товарів_	33,7	9,0	6,1	6,1	6,5
Резерви v місцях імпорту	2,5	3,1	3,5	3,4	3,2

327

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

Як видно з цієї таблиці, передбачаються багатовекторні тен­денції, пов'язані з динамікою платіжного балансу. Так прогно­зується, що середньорічні темпи зростання експорту товарів і послуг становитимуть 5-7 %, а імпорту 6-9 % [239д].

Водночас спостерігатиметься значне прискорення процесів вибуття застарілого устаткування, впровадження інноваційних технологій та новинок науково-технічного прогресу у виробництво, без сумніву, сприятиме зниженню енергомісткості та матеріало­місткості вітчизняної продукції підвищенню її наукомісткості.

У зв'язку з покращенням організаційно-правового поля в націо­нальній економіці прогнозується зниження прихованого відпливу капіталу з України, оскільки це вкрай негативно впливає на рівень капіталізації національної економіки.

6.3.4. Співробітництво України з міжнародними організаціями

Одним із вагомих чинників розвитку національної економіки є її співробітництво з міжнародними фінансовими інституціями, яке мусить відповідати вимогам її національної безпеки та сприяти нарощуванню її могутності у світовій економічній спільноті. До таких інституцій належать, перш за все Світовий банк та Міжна­родний Валютний фонд.

Що ж є головною метою України у такому співробітництві?

Перш за все це:

- забезпечення кредитної підтримки інноваційного розвитку національної економіки;

- розвиток пріоритетних секторів національної економіки;

- забезпечення фінансування пріоритетних з точки зору еконо­мічних, екологічних та соціальних інтересів держави проектів та адекватних до цього структурних реформ в національній економіці [2; 4; 239д].

У цьому контексті слід відзначити, що головними страте­гічними орієнтирами у напрямі співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями (МФІ) є:

328