Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України

- створення ефективної регіональної системи екологічної інфор­мації, пропаганди екологічних знань; -формування регіональних програм охорони навколишнього середовища і поліпшенню довкілля, а також програм сталого розвитку.

Окремої уваги потребує питання створення цілісної концепції здійснення в державі соціальної регіональної політики. Ця політика покликана забезпечити відтворення соціуму на регіональних рівнях.

Глобальною детермінантою регіональної соціальної політики є система соціальних стандартів відтворення демографічного та трудового потенціалів населення: мінімальних для держави та раціональних чи середніх для регіонів.

Держава зобов'язана забезпечити єдиний територіальний простір існування загальнодержавних гарантій на рівні міні­мальних соціальних стандартів (рівня злиденності, бідності, соціального забезпечення, мінімальної заробітної плати, компен­саційних виплат для окремих категорій населення), визначитись з системою норм і нормативів, що лежать в основі механізмів реалізації регіональної соціальної політики, активно користуватись системою соціальних стандартів для обмеження спроб лобіювання територіями своїх соціальних проблем, підтримувати ефективність системи контролю за змінами в територіальному соціальному розвитку, підтримувати систему соціального моніторингу за станом розвитку регіонів.

4.4.3. Завдання на шляху вдосконалення регіональної політики

Отже, які завдання стоять сьогодні в Україні на шляху вдоско­налення регіональної політики?

До них можна віднести наступні [1; 208д; 23 9д]: Перше Необхідно виробити цілісну та всесторонньо обґрунтовану стратегію державної регіональної політики, яка не повинна замикатись винятково на економічних проблемах, а охоп­лювати всі сфери регіонального життя: міжнаціональну,

213

Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика

мовну, демографічну, екологічну, науково-технічну і т. д. У цьому плані видається доцільним прийняття Закону України "Про основи регіональної політики в УкраїнГ, який би офіційно закріпив принципи відносин держави і регіонів у всіх сферах суспільного життя. Друге. Подальша демократизація управління державою шляхом його децентралізації та перерозподілу повноважень між різними гілками влади як по вертикалі, так і по горизонталі. При цьому важливо не переступити ту критичну межу, за якою втрачається керованість з боку держави регіональ­ними процесами, що веде до децентралізації, загрожує цілісності і єдності держави.

Третє. Потребує подальшого вдосконалення політика фінансово-бюджетних відносин між державою і регіонами. Незважа­ючи на складність цієї проблеми треба все ж таки виробити загальноприйнятні "правила гри", які би чітко регла­ментували порядок та принципи формування бюджетів різних рівнів, оптимізували податковий режим в державі. Треба виробити чіткі критерії надання державної підтрим­ки регіонам.

Четверте. Треба "реанімувати" роль Державних регіональних соціально-економічних програм як важливого інструменту державної підтримки регіонального розвитку. В свій час (1993-1996 pp.) за рішенням Уряду України було розроб­лено ряд таких програм, що охоплювали крупні економічні райони (Карпатський, Подільський, Поліський, Придні­провський, Причорноморський). Сьогодні в економіці України виникла потреба в розробці нових регіональних програм соціально-економічного та екологічно збалансо­ваного (сталого) розвитку.

Запитання для самоконтролю

1. Поняття, мета та принципи формування регіональної політики.

2. Концепція державної регіональної політики в Україні.

214