Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

до зменшення. За прогнозами міжнародної організації Програма розвитку ООН та Інституту економічного прогнозування, якщо чисельність населення і надалі буде скорочуватись, то у 2015 р. в Україні буде проживати 43,3 млн. осіб, а у 2050 р. - близько 19 млн. осіб [5, С 231,255]. Це призведе до того, що в Україні утвориться демографічна ніша, яка буде заповнюватися вихідцями з інших густонаселених і перенаселених країн світу, що загрожує заміщенням вітчизняної культури побутування культурою інших народностей і втратою українською нацією своєї самоідентифікації.

В Україні вітчизняна статистика в останнє фіксувала додатній коефіцієнт природного приросту населення у 1990 p., який тоді становив 0,5 на 1000 осіб. Від 1991 р. в нашій країні коефіцієнт природного приросту населення має від'ємне значення. У регіональному розрізі найвищі від'ємні коефіцієнти природного приросту населення спостерігаються у східних областях України - Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Харків­ській областях, найнижчі від'ємні коефіцієнти є у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях. До причин, що зумовлюють від'ємний природний приріст населення можна зарахувати значну урбанізованість України, погіршення екологічної ситуації, що позначається на стані здоров'я майбутніх батьків і збільшує ймовірність народження дітей з вадами розвитку, зниження матеріального добробуту та небажання жінок народжу­вати більш, ніж одну дитину, релігійний світогляд та збільшення кількості абортів тощо.

На розвитку національної економіки позначається і тривалість життя населення, яка в Україні також має тенденцію до скорочення. Тривалість життя чоловіків і жінок в нашій країні суттєво відрізня­ється. Якщо у 1990 р. середня тривалість життя при народженні у жінок становила 74,91 рік, у чоловіків - 65,63 року, то у 2004-2005 pp. відповідно становила 73,97 і 62,23 року. Через стресові ситуації, зловживання шкідливими речовинами, значний психологічний тиск, особливості фізіологічної будови та інші чинники чоловіки в Україні живуть майже на 10 років менше, ніж жінки. Це означає, що чоловіче населення нашої країни не може в достатній мірі реалізу-

39

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

вати свої потенційні можливості, сприяти економічному зростанню та покращенню добробуту своєї сім'ї та України загалом.

У нашій країні необхідно створити економічні, соціальні, правові, організаційні, виховні та інші умови, які сприяли покращенню демографічної ситуації та виведенню її з кризового стану. Одним з головних аспектів у цьому випадку є зміцнення інституту сім'ї. Збагачення і збереження шлюбно-сімейних традицій - важлива умова подолання демографічної кризи в Україні, бо нетривалі сім'ї не можуть планувати відповідної кількості дітей, належно їх виховати..., у сім'ї задається вектор фізичного і психологічного виховання дитини, формування національних і світових культурних цінностей, виробляються соціальні орієнтири" [11].

До якісних параметрів, що характеризують населення в країні та його можливості брати участь у розбудові національної економіки, можна зарахувати стан здоров'я. Якщо конкретна особа через хворобу втрачає здатність повноцінно виконувати свою роботу, то це зумовлює як втрати на рівні певної організації, так і на рівні національної економіки. Тому важливо визначити стан здоров'я населення України як один з головних чинників розвитку національної економіки.

Здоров'я населення України оцінити доволі складно, бо з одного боку по окремих класах хвороб існує тенденція до зниження рівня захворюваності, а по іншим - виникає загроза епідемії. Рівень захворюваності населення України на деякі види інфекційних хвороб упродовж 1990-2005 pp. знижувався, що спричинювалося проведенням профілактичних заходів, кращою діагностикою і вчасним виявленням захворювання, розробленням ефективніших ліків і вдосконаленням лікування. Зокрема, зменшилась кількість випадків захворювань населення на гострі кишкові інфекції, черев­ний тиф і паратифи А, В, С, вірусний гепатит, грип і гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, скарлатину, дифтерію (табл. 1.2.1).

Проте по-іншому виглядає динаміка захворюваності населення України по іншим видам хвороб. Якщо у 1990 р. кількість хворих на активний туберкульоз, з діагнозом, що встановлений уперше у житті, на 100000 населення становила 31,9, то у 2005 р. - вже 84,4. У

40