1.9. Види об’єднань підприємств

Згідно із Господарським кодексом України під об’єднанням підприємств слід розуміти господарську організацію, утворену в складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

У міжнародній практиці виділяють нижченаведені види об’єднань підприємств.

Асоціація – договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності об’єднаних підприємств шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб його учасників. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність її підприємств-учасників Асоціація може координувати загальні розробки й дослідження, надавати учасникам послуги, здебільшого юридичні (консультації з питань правового регулювання підприємницької діяльності, включаючи експортно-імпортні операції, кредитування); інформаційні (забезпечення учасників ринковою інформацією, рекламою, інформацією технічних розробок, промисловими стандартами і статистикою), а також інші (пошук нових ринків тощо). Асоціація набула поширення як один з провідних видів збуту, сфер споживання, розробки і встановлення стандартів з питань галузевих класифікаторів якості, надійності, умов праці, рівня кваліфікації працівників господарських об’єднань, оскільки є універсальним способом ведення спільної діяльності (Асоціація “Меблідеревпром”).

Корпорація - договірне об’єднання, створене на основі інтеграції виробничих, наукових і комерційних інтересів об’єднаних підприємств з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі підприємства, які входять до її складу, і є самостійним суб’єктом підприємницької діяльності (“Богдан”, “УкрАвтоЗАЗ”, ROSHEN).

Консорціум – тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Підприємства, які входять до консорціуму, зберігають повну самостійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму (консорціум “Трансмагістраль”, “Газотранспортний консорціум”, консорціум банків АКІБ “УкрСиббанк” та АКБ “ХФБ Україна”).

Концерн – статутне об’єднання промислових, фінансових і торгівельних підприємств, які формально зберігають свою виробничу і господарську самостійність, але підпорядковуються єдиному керівництву шляхом контролю (General Motors, Ford Motor, DaimlerChrysler, Концерн “Стирол”).

Трест – монополістичне об’єднання підприємств, яке передбачає втрату юридичної та економічної самостійності як у виробництві, так і в реалізації продукції (ВАТ “Київміськбуд-1”, ЗАТ “Стахановшахтобуд”).

Картель – гласна або негласна угода між незалежними підприємствами переважно однієї галузі щодо здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання ринків збуту виготовленої продукції, проведення єдиної цінової політики тощо (Міжнародний нафтовий картель).

Синдикат – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об’єднання. Передбачає збереження виробничої самостійності при втраті права на самостійний збут продукції (національний телевізійний синдикат, синдикат цукрозаводчиків).

Конгломерат – багатогалузеве об’єднання, яке виникає на основі інтенсивної експансії головної фірми у чисельні, мало пов’язані між собою галузі економіки шляхом скуповування пакетів акцій інших підприємств.

Диверсифікати – багатогалузеві корпорації, об’єднані системою участі, виробничою кооперацією, патентно-ліцензійними угодами, спільними виробничими та науково-дослідними програмами, єдиною системою фінансування.

Фінансово-промислова група – це організаційна форма об’єднання промислового, банківського, страхового і торгівельного капіталів, а також інтелектуального потенціалу підприємств і організацій. Вони об’єднані спільністю економічних і фінансових інтересів та здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою збереження домінуючих позицій на ринку (ЗАТ “ФПГ Енергоконтракт”, ВАТ ФПГ “ДОНСІЛЬМАШ”).

У додатку А наведено приклади декількох глобальних підприємств.